"Соціальний захист", №2, 2004
РЕФОРМА НАДІЙ І СПОДІВАНЬ НАШИХ
Перші результати пенсійної реформи декого з наших співвітчизників порадували суттєвим збільшенням пенсій, та більшість пенсіонерів не відчули істотного поліпшення свого добробуту. Саме тому Президент України Леонід Кучма доручив Уряду розібратись з цією ситуацією і вишукати можливості для підвищення трудових пенсій, аби люди, які пропрацювали 30-40 років, отримували достойну пенсію. Як відзначила заступник Міністра праці та соціальної політики Олена Гаряча, фахівці Пенсійного фонду зараз проводять ретельні розрахунки і з 1 березня ц. р. пенсії буде підвищено на 10-12%.
Станом на 1 січня 2004 року органами Пенсійного фонду здійснено перерахунки за 12,5 млн. пенсійних справ. У майже 4 млн. українців пенсійні виплати збільшились від 20 до 1000 грн. Це ті, хто мав тривалий трудовий стаж і високі заробітки. Особливо відчутним позитив пенсійної реформи став для східних регіонів з їх потужною промисловістю - сьогодні середня пенсія тут перевищує прожитковий мінімум. Так, пенсійні виплати металургів збільшились на 25% (понад 900 грн.), у сільській місцевості - на 15%. Відчутно підвищилися пенсії у тих, хто має особливі заслуги перед Україною. Це - ветерани Великої Вітчизняної війни, ветерани праці, нагороджені орденами та медалями. Проте більшість пенсіонерів не відчули реального покращення - у 68,9% колишніх вчителів, лікарів, інженерів, технічних працівників з нового року пенсії зросли на 6-7 грн. (4,2%). В середньому ж, за статистикою, пенсійні виплати підвищилися на 18% - зі 148 до 175 грн.
Аби пенсії виплачувались регулярно, а їх підвищення було вагомішим, необхідні чималі кошти. Нинішнього року треба зібрати до Пенсійного фонду більш як 31 млрд. грн. (місячна потреба на виплату пенсій - 2,5 млрд. грн.). Тому, перш за все, потрібно вивести з "тіні" заробітну плату. За різними підрахунками обсяг тіньового сектора в країні коливається в межах 40-50%. За умови його легалізації пенсії зросли б на відповідний відсоток, адже їх розмір залежить від сплачених внесків. Нині ж до Пенсійного фонду внески із заробітної плати до 200 грн. сплачують 43% громадян, із зарплати від 200 до 300 грн. - 13,3%, з 300 до 500 грн. - 13,8%, з 500 до 1000 грн. - 10,3%, а із заробітків, вищих 1000 грн., внески перераховують лише 2,84% працюючих.
Перший крок до детінізації вже зроблено - податок на доходи громадян знижено до 13%. Але досить відчутним залишається податок на фонд заробітної плати, і тому роботодавці не поспішають "прощатись" із системою видачі зарплати у конвертах. Приміром, страхові компанії офіційно заробітки своїх працівників "показують" не більше 150 грн., коли насправді вони сягають 1-2 тис. доларів… Та й у аграрній галузі не всі господарства бідують. Проте їх керівники у більшості своїй не бажають чесно сплачувати внески до Пенсійного фонду. Тож і пенсії у селян відповідні.
Нині проблема загострюється ще й через непросту демографічну ситуацію: в Україні, за статистикою, 22 млн. працюючих, з них лише 14 млн. регулярно сплачують внески до Пенсійного фонду. Чисельність пенсіонерів також наближається до 14 млн. Це означає, що один працюючий, фактично, утримує одного пенсіонера. Тож через кілька років значна частина населення зможе розраховувати лише на соціальну пенсію, зазначила заступник Міністра праці та соціальної політики Олена ГАРЯЧА. Аби впорядкувати ситуацію, фахівці Мінпраці розробили зміни до 39 законів. Зокрема, передбачається й кримінальна відповідальність за несплату пенсійних внесків - аж до позбавлення волі з конфіскацією майна.
Є пропозиції й щодо перегляду величини коефіцієнта трудового стажу. Нині працюючі громадяни сплачують до Пенсійного фонду 2% заробітку, а роботодавці - 32%. Фахівці Міжнародної організації праці (МОП) пропонують підвищити розмір сплачуваних працівниками пенсійних внесків до 7%. Але з одночасним збільшенням їх заробітку. Ця проблема, зазначила Олена Василівна, буде обговорюватись протягом року. Ще один із шляхів її вирішення - підвищення пенсійного віку, як рекомендує МОП. На це вже наважились у Молдові (там пенсійний вік для жінок - 57 років, чоловіків - 62 роки), у Казахстані (відповідно 58 та 63), Грузії (65 та 65), Естонії (63 - і для жінок, і для чоловіків), Польщі та Словенії (60 та 65). Але, як підкреслила заступник Міністра, наше суспільство поки що не готове до таких змін. Тому законом передбачено принцип добровільності - громадяни можуть самі продовжити термін виходу на пенсію (її розмір може підвищуватися від 3% до 85%). У новій пенсійній системі передбачено також захист пенсійних виплат від знецінення за двома параметрами: відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення та з урахуванням не менше ніж 20% зростання реальної середньої зарплати по країні - з 1 березня 2005 року.
За новим законодавством, як підкреслила Олена Гаряча, передбачено контроль за перерахуванням пенсій (раніше контролювалось їх призначення).
Член Експертної ради з питань пенсійної реформи при Мінпраці та соціальної політики, заслужений юрист України Наталія ГОРЮК, зазначила, що для полегшення роботи регіональних органів Пенсійного фонду доцільно було б мати демонстраційну модель розрахунку розміру пенсії за віком за двома варіантами. Така модель унаочнить процес призначенням пенсії, оскільки дозволить у присутності громадянина продемонструвати обидва варіанти обчислення розміру пенсії за віком та надати можливість самостійно вибрати вигідніший її розмір, як це передбачено у Законі "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Над створенням такої моделі вже працюють експерти проекту міжнародної технічної допомоги "Впровадження пенсійної реформи в Україні".
Висловила Наталя Василівна й декілька думок щодо різних оцінок нашими громадянами перших результатів пенсійної реформи. Важко погодитися, - сказала вона, - з тими пенсіонерами, які отримавши після перерахунку підвищення пенсії на 100 і більше гривень, висловлювали невдоволення її розміром. Але давайте задамо собі просте запитання: чи пам'ятає хтось із пенсіонерів, аби хоч колись, за всі часи існування пенсійної системи, розміри пенсій при масових перерахунках підвищувались на 100 і більше гривень (карбованців, купонів)? Ні, такого ще не було. А завдяки Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" це стало можливим. І це, безсумнівно, вагомий позитив.
Окрім того, пенсійна реформа не мала на меті надати всім і відразу високі пенсії. Новий закон, у першу чергу, заклав критерії "справедливих" пенсій: хто більше працює і з вищої заробітної плати сплачує страхові внески, той і повинен мати більшу пенсію. Тобто, передбачено диференційований підхід до визначення розмірів пенсій. Зрозуміло, що чим більше часу пройде від набрання Законом чинності, тим тривалішими будуть страховий стаж і облік персоніфікованих відрахувань із заробітної плати. Тобто, почне чіткіше працювати новий механізм призначення пенсій на основі двох визначальних чинників, які й впливатимуть на її розмір. А це означає, що працівнику стане невигідно заробітну плату отримувати "в конверті". Окрім прозорості, нова пенсійна система стимулює кожного зробити власний вибір щодо майбутньої пенсії. Закон створив таку можливість працездатній людині. Тому нова система пенсійного страхування є найбільш привабливою для молодих громадян. Стати учасниками цієї системи зможуть тільки ті, кому на момент її запровадження ще не виповниться (чоловікам - 50 та жінкам - 45) років. Саме у них буде право на пенсійні виплати як із солідарної складової, так і з її обов'язкового накопичувального сегменту. До того ж, майбутні пенсіонери матимуть право і на додаткову пенсію з накопичувальної системи, яку планується запровадити дещо пізніше, коли буде створено визначені Законом умови. Запровадження обов'язкової накопичувальної складової дозволить збалансувати фінансову основу пенсійної системи та отримувати вищі розміри пенсій застрахованим особам. І вкрай важливо, щоб її запровадження не відкладалося, бо це негативно позначиться на добробуті майбутніх пенсіонерів.
Зупинилася Наталя Василівна і на ще одній особливості пенсійної реформи в Україні - питанні "пільгових пенсій", передбачених законодавством, чинним до 01.01.2004 року. Із запровадженням системи пенсійного страхування збережено право виходу на "пільгову" пенсію особам, які працюють у шкідливих та важких умовах за досягнення пенсійного віку та тривалості стажу. З часом виплата пільгових пенсій (до досягнення загальновстановленого пенсійного віку) буде переведена до професійних чи корпоративних пенсійних фондів, які створюватимуться відповідно до Закону "Про недержавне пенсійне забезпечення". Над цим уже працює міжвідомча робоча група, створена при Мінпраці. Концепція пенсійного забезпечення осіб, які працюють у шкідливих і важких умовах праці передбачає збереження чинних норм їх пенсійного забезпечення. Нині для вирішення цього питання обговорюються підходи зі стимулювання роботодавців до поліпшення умов праці, зокрема й на робочих місцях зі шкідливими та важкими умовами. Необхідно також удосконалювати порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці - і тут слово за Державною експертизою умов праці.
Загалом, це тільки перші, але досить відчутні, кроки впровадження пенсійної реформи в Україні. Вони не лише показали її незаперечні переваги, але й окреслили нагальні питання, які невідкладно потрібно вирішувати. Реформа пенсійної системи торкнулась багатьох складових нашого життя і стимулюватиме прискорення реформування інших галузей соціальної сфери. Безумовно, необхідно провести ще велику роботу, але цілком зрозуміло, що це поліпшить рівень нашого добробуту.
Любомира ТАЛАН,
Олена АНДРІЙЧУК