"Соціальний захист" №2, лютий 2004 року   


Перші результати пенсійної реформи: регіональний аспект



"Кожне суспільство, незалежно від устрою, повинно функціонувати так, щоб забезпечити максимальні блага для всіх своїх членів" - одна з основних засад, викладених у міжнародній Декларації етичних принципів соціальної роботи.

Напевно, сьогодні в Україні немає такої родини, в якій не було б щонайменше одного пенсіонера. Тому проблема забезпечення життєвих потреб пенсіонерів, гідного рівня їх життя стосується всього українського суспільства. Саме на це спрямоване реформування пенсійної системи.

Спеціалісти соціального моніторингу та з перевірки правильності призначення та виплати пенсій Дніпропетровщини пропонують дослідження впливу практичного етапу пенсійного реформування на рівень життя пенсіонерів області.

На Дніпропетровщині мешкає 1066 млн. пенсіонерів або 30% загальної чисельності населення (3532 млн.). Це означає, що практично кожна третя особа в області - пенсіонер, основним показником якості та рівня життя якого є розмір пенсії. Відтак загальний рівень життя жителів регіону істотно залежить від рівня життя пенсіонерів, серед яких 609 тис. ветеранів праці, понад 277 тис. ветеранів війни, 169 тис. інвалідів, у т.ч. понад 9 тис. - дітей-інвалідів.

Станом на 01.01.2004 р. у Дніпропетровської області було проведено перерахунок пенсій 997739 одержувачам, що складає 94% від їх загальної чисельності. Після перерахунку, порівняно з груднем 2003 року, середній розмір пенсії зріс зі 157,35 грн. до 190,17 грн., тобто в середньому їх розмір підвищився на 32,83 грн. (21%).

При цьому найвищий середній розмір пенсії по області - 320,39 грн., а найнижчий - 136,16 грн. Максимально середній розмір пенсій зріс у містах Тернівка та Першотравенськ - відповідно на 123,07 грн. і 96,03 грн. Мінімальний середній показник підвищення - у Томаківському та Солонянському районах - на 13,71 грн. та 13,87 грн.. Графічно зростання розміру пенсій у розрізі районів та міст Дніпропетровщини відображено на мал.1.

Мал. 1. Динаміка зростання розмірів пенсій у розрізі адміністративно-територіальних одиниць Дніпропетровської області



Розглянемо розміри підвищень пенсій різних категорій одержувачів і рейтинг середнього розміру пенсій за професійною ознакою по області, які виглядають так (табл. 1, 2).

Таблиця 1. Порівняння підвищення розмірів пенсій
Сума підвищення (грн.) Чисельність пенсіонерів(осіб) Середній розмір підвищення (грн.)
від... до...
0 10 685599 5,48
10 20 48588 14,53
20 50 90064 33,82
50 100 80336 71,77
100 і вище 95024 204,21


Таблиця 2. Рейтинг середнього розміру пенсій за професійною ознакою
Види пенсій Середній розмір пенсії (грн.)
Пенсії народних депутатів та їх помічників 1164,05
Пенсії прокурорів, слідчих та суддів 1057,42
Пенсії державних службовців 503,15
Пенсії членів льотних екіпажів 477,58
Пенсії науковців 453,50
Пенсії працівників, які були зайняті на підземних роботах 390,92
Пенсії по Списку №1 296,54
Інші види пенсії 170,19
Пенсії по інвалідності 152,18


А тепер проаналізуємо, від яких складових залежало середнє (21%) підвищення розмірів пенсій (таб.3): Таблиця 3.

Таблиця 3. Аналіз складових підвищення середнього розміру пенсій

Порівняльний аналіз

Порівняльний аналіз полягає в співставленні фінансових показників з їх плановими значеннями та з показниками попереднього періоду. Для того, щоб за результатом порівняння мати правильні висновки, необхідно забезпечити можливість співставлення показників, що порівнюються, тобто їх однорідність та одноякісність.

Найсуттєвіше, як засвідчило порівняння даних, зросли пенсії працівників, які були зайняті на підземних роботах - в середньому на 154,45 грн. (65,3%). При цьому питома вага такого виду пенсій до загалу їх одержувачів в області становить близько 1,5%.

Перерахунок особливо не вплинув на середній розмір пенсій по інвалідності та пенсії науковців. Середнє підвищення по цих видах склало близько 10 гривень. Однак, з урахуванням середнього розміру призначень, пенсії по інвалідності збільшились на 7,7%, у той час як пенсії науковців - лише на 2,3%. Середній розмір одержувачів інших видів пенсій (частка яких найбільша - 72,4%) зріс майже на 25%. З наведеного можна зробити висновок, що підвищення здебільшого торкнулося пільгових категорій пенсіонерів.

Зростання середнього розміру пенсій по інтервальних групах можна розподілити таким чином (табл.. 4):

Таблиця 4. Показники середнього розміру пенсій по інтервальних групах
Абсолютне зростання середнього розміру Види пенсій
До 20 грн. Науковців
По інвалідності
До 50 грн. Державних службовців
Народних депутатів та їх помічників
Прокурорів, слідчих та суддів
Інші види пенсій
Всі пенсії
До 100 грн. Членів льотних екіпажів
За Списком №1
Понад 100 грн. Працівникам, які зайняті на підземних роботах

Факторний аналіз

За допомогою факторного аналізу визначається ступінь впливу окремих факторів на зміну загального фінансового результату, тобто на середній розмір підвищення пенсій. На цей показник впливає ряд чинників: залежність від мінімального розміру пенсій за віком, наявність необхідного страхового стажу, наявність призначень пенсій за віком при неповному стажі. Варто зазначити, що у сільськогосподарських районах таких отримувачів значно більше, ніж у міських, що позначається на розмірі пенсії.

Тобто превалюючим чинником є зростання середніх розмірів пенсій за категоріями, де визначальним фактором є їх види. Ступінь його впливу на середній розмір пенсій коливається від 0,01% до 70,7%. Найнезначнішим фактором впливу на середній розмір пенсій стало підвищення пенсій науковцям та народним депутатам - 0,01%, прокурорам, слідчим та суддям - 0,3 %, інвалідам - 0,6 %. Проте найсуттєвішим - працівникам за Списком №1 та зайнятим на підземних роботах - відповідно 22,2% та 70,7%.

Соціальний ефект першого етапу пенсійної реформи

Якщо порівнювати пенсію з прожитковим мінімумом для непрацездатної особи (268 грн.), то в області 875279 осіб (82% загальної чисельності пенсіонерів) отримують пенсію нижчу прожиткового мінімуму. Відповідно 190271 пенсіонер (18%) отримують пенсію на рівні та вище прожиткового мінімуму. Ці дані відображено на діаграмі.



Тепер розглянемо ситуацію впливу підвищення пенсій на рівень життя пенсіонерів з урахуванням того фактора, що 241444 пенсіонери області працюють, з них 28021 - отримують пенсії по інвалідності та 159060 - є одержувачами інших видів пенсій (табл. 2). Тобто, саме тих категорій, чиї пенсії не досягають прожиткового мінімуму.

Припустимо, працюючий пенсіонер отримує 205 грн. (мінімальна зарплата з 01.12.2003р.), тоді частка пенсіонерів з рівнем доходів вищим прожиткового мінімуму збільшиться на 17,5%, бо, щонайменше, мінімальну пенсію та мінімальну заробітну плату одержує 187081 особа.

Таким чином, частка пенсіонерів, рівень доходів яких відповідає прожитковому мінімуму, становитиме 35% їх загальної чисельності і, відповідно, 11% чисельності жителів області.

Але загальні показники зменшуються на 1%, якщо до розрахунків додати той фактор, що серед непрацюючих пенсіонерів 11838 осіб мають на утриманні 14755 неповнолітніх дітей. Згідно проведених розрахунків 9716 пенсіонерів із 14750 дітьми (24471 особа) залишаться на рівні доходів нижчих прожиткового мінімуму непрацездатної особи. З числа вище зазначених груп пенсіонерів 850 є одержувачами допомоги сім'ям з дітьми. Проте ці виплати суттєво не вплинули на загальні показники їхніх доходів.

Таким чином, відносне зростання середнього розміру пенсії по Дніпропетровській області (у 98% одержувачів) становить 1,021, що відповідає вимогам урядової постанови від 20.11.2003 р. №1783 "Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян", де коефіцієнт зростання - 1,042. До інших 2% належать ті одержувачі, які на момент перерахунку мали зміни в правовій чи адресній частині стосовно призначення пенсій (тобто ті, чиї пенсійні справи знаходяться в стадії перегляду, пов'язані зі зміною місця проживання тощо).

Проведене дослідження дозволяє зробити висновки, що завдяки перерахунку розміру пенсій суттєво підвищився рівень доходів (на 100 грн. і більше) у майже 9% пенсіонерів Дніпропетровщини. Найвідчутніше - в тих, що жили та працювали в індустріально розвинутих районах, де історично були високі заробітки. Проте на матеріальному становищі тих міських жителів, які не мали високих заробітків (інженери, лікарі, вчителі, середньотехнічні працівники) перерахунок практично не позначився. У сільських районах розміри пенсій теж істотно не підвищились. Але варто зауважити, що вагому частку в структурі доходів їх жителів становить прибуток від земельних паїв та присадибних ділянок, власниками яких є також і більшість сільських пенсіонерів.

Можливо, для поліпшення рівня пенсійного забезпечення основної маси пенсіонерів, варто переглянути деякі коефіцієнти, що були застосовані при проведенні перерахунку?

Для наочності наведемо такий приклад: навіть якщо середньостатистичний українець мав би середньостатистичну зарплату рівня 2002 року - 376,38 грн., то для того аби одержувати пенсію в розмірі 268 грн. (прожитковий мінімум для непрацездатної особи), йому треба мати понад 70 років трудового стажу. Якщо ж це припущення накласти на середню тривалість життя в Україні (73 роки - жінки і 62 - чоловіки), то перспектива одержувати пенсію на рівні прожиткового мінімуму стає, м'яко кажучи, нереальною.

На нашу думку, більш соціально спрямованим може стати поступове проведення перерахунків розмірів пенсій за фаховою ознакою. Так, як свого часу були проведені перерахунки членам льотних екіпажів та науковцям, окремим категоріям (приміром особам, які досягли 100 років). А це, в свою чергу, сприятиме розвитку недержавних пенсійних фондів і прискорить впровадження трирівневої пенсійної системи.


***


Джерелом інформації для наведених розрахунків слугували бази даних одержувачів пенсій Дніпропетровської області, що підлягали експлуатації програмними засобами за допомогою зведення, групування порівняльного та факторного аналізу та застосування методу елімінування (логічний прийом, який використовується при вивченні функціонального зв'язку з послідовним відокремленням впливу одного фактору і виключенням впливу інших).

При проведенні дослідження використано такі вхідні дані: загальна чисельність жителів області; чисельність пенсіонерів та розмір пенсій станом на 01.12.2003р. в розрізі районів; чисельність пенсіонерів та розмір пенсій станом на 01.01.2004р. в розрізі районів; чисельність пенсіонерів за видами пенсій; чисельність працюючих пенсіонерів; чисельність дітей віком до 18 років, які перебувають на утриманні непрацюючих пенсіонерів; чисельність пенсіонерів, які одержують різні види допомоги.

Володимир СЕМЕНЮК, начальник Головного управління праці
та соціального захисту населення
Дніпропетровської обласної
державної адміністрації

Ірина АФАНАСЬЄВА,
начальник Центру по нарахуванню і виплаті
допомог та здійсненню контролю за правильністю
призначення та виплати пенсій і цільових
грошових допомог Дніпропетровської
обласної державної адміністрації