Працівники Пенсійного фонду України в Черкаській області дуже добре усвідомлюють - їхні підопічні в масі своїй нових пенсійних законів не читали і сутність пенсійної реформи оцінюють за одним показником: що змінилося на краще в їхньому житті. Отож, організовуючи роботу з практичного виконання вимог Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", черкащани на кожному етапі його реалізації намагаються забезпечити якісно новий рівень вирішення проблем пенсіонерів.
Особливо тих, що пов'язані з перерахунком пенсійних виплат. За словами начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області Володимира Багрійчука, у багатьох районах інвентаризацію пенсійних справ почали здійснювати ще в липні минулого року - відразу після прийняття нового пенсійного законодавства. А оскільки співробітники управлінь області ніколи не відмовляли пенсіонерам у прийнятті від них додаткових документів, у пенсійних справах містилося достатньо інформації, аби без зайвих клопотів і авралів перевести необхідну інформацію з паперових носіїв на електронні, що значно полегшило перерахунок пенсій на Черкащині.
До речі, умови, в яких той перерахунок здійснювався, інакше, ніж бойовими, назвати важко. Особливо в сільських районах: мешканці там встають рано, восени мають багато роботи по господарству. Аби полегшити їм вирішення "пенсійних" питань, в окремих управліннях робочий день починали о 6 ранку. Найпізніше - о 7, коли перші рейсові автобуси, повертаючись із сіл, привозили відвідувачів. Фахівці працювали у дві зміни - щоб не створювати черги й ефективно використовувати комп'ютерну базу. Робота тривала до 8-10-ої години вечора. Частенько доводилося і ночувати в управліннях, і відмовлятися від вихідних. Розуміли: 1 січня пенсіонери повинні одержати перераховані виплати.
Сьогодні основна робота з перерахунку пенсій зроблена. Фахівці закінчують опрацювання додаткових документів, що їх надають пенсіонери - про стаж і розмір заробітної плати. Однак черкащани не поспішають зменшувати інтенсивність своєї праці: справу ж бо ще остаточно не доведено до кінця. Отож фахівці Головного управління постійно виїздять в райони, тамтешні їхні колеги - в села, здійснюючи на місцях прийом громадян, у тому числі й тих, хто прийшов, щоб надати додаткові документи. Роботу з останніми організовано дуже просто: спеціалісти Фонду привозять з собою в село ... ксерокс - копії потрібних довідок роблять безпосередньо в сільраді. І селянам життя полегшується, і пенсійникам спокійніше: повертаються в управління з необхідною інформацією і можуть без затримки продовжувати роботу.
Міських пенсіонерів також приймають не лише в управліннях, а й у спеціально обладнаних приміщеннях, які виділяються за домовленістю з місцевою владою безпосередньо в житлових кварталах.
Особливо ж вдається фахівцям Пенсійного фонду України в Черкаській області така форма роботи, як спілкування з пенсіонерами в прямому ефірі місцевого телебачення й радіо. За словами Володимира Багрійчука, ніколи пенсіонери, "користуючись нагодою", не влаштовували публічних "розбірок", не докоряли його колегам і не робили зауважень: діловий тон, який задають пенсійники, спрямовує спілкування в конструктивне русло. У "прямих ефірах" відбувається не пошук винних, не з'ясування стосунків, а змістовна розмова. Адже саме її насамперед потребують слухачі й глядачі.
На Черкащині в результаті перерахунку кількість пенсіонерів, які мають виплату на рівні прожиткового мінімуму, збільшилася у 8,2 раза. Відтак місячна потреба в коштах по області зросла на 7 млн гривень. Це спонукає черкащан активніше використовувати резервні джерела поповнення обласного пенсійного бюджету, який на 43% є дотаційним. А резерви в області досить значні. Це, перш за все, недоїмка у 23,5 млн гривень, що виникла через фінансову недисциплінованість платників пенсійного збору; також - суми, що мають надійти до Фонду як відшкодування коштів, використаних на виплату пільгових пенсій. Певні надходження очікуються і від адміністративних стягнень, накладених на посадових осіб. Досить великі кошти втрачає бюджет Фонду області і через невиплату заробітної плати. За підрахунками обласних пенсійників, йдеться про 25 млн гривень.
Звичайно, одна справа - знати, де можна знайти резервні кошти, інша - домогтися їх реального надходження в бюджет обласного Фонду. Самотужки Головному управлінню важкувато було б справитися з цим завданням. Саме його фахівці шукають і знаходять однодумців в інших державних установах області - зокрема, в облуправлінні юстиції і обласній прокуратурі.
Згідно з Законом "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсійному фонду України повернуто статус органу стягнення. А тому відразу ж після нового року черкащани провели спільну селекторну нараду з обласним управлінням юстиції, на якій вирішувалися питання активізації роботи державної виконавчої служби (ДВС) зі стягнення боргів до бюджету Фонду. Бо хоч суди і приймають рішення на користь Фонду, через недоліки в роботі ДВС відповідні кошти в потрібний термін в бюджет Фонду не надходять. Свого часу Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області під егідою обласної прокуратури уклало угоду з податківцями і ДВС області про співпрацю у вирішенні проблеми погашення заборгованості до Фонду. Щомісяця кожна сторона інформує обласну прокуратуру про результати проведеної роботи, надає дані про боржників. Прокуратура ж виступає своєрідним координатором спільних зусиль (За словами Володимира Багрійчука, на щастя, минули ті часи, коли прокуратура не допомагала, а заважала і навіть не дозволяла пенсійникам вдаватися до активних дій для погашення заборгованості, вважаючи це невластивими їм функціями.)
Довідка "КУР'ЄРА"
У Черкаській області за 2003 рік борг перед Фондом за регресними вимогами зменшився більш ніж на 270 тис грн. По 292 підприємствах-боржниках до Господарського суду подано 290 позовних заяв. Судом задоволено 278 позовів.
***
За всіма видами заборгованості до Фонду на Черкащині подано до суду 269 позовних заяв, з них задоволено 157 - на суму, що становить 51% боргу.
***
До органів ДВС передано на виконання понад 1400 виконавчих документів на суму в понад 7,7 млн гривень. Стягнуто до Фонду понад 1,6 млн гривень.
***
Розглянуто 463 протоколи про адміністративні правопорушення і накладено 456 адмінштрафів на суму в майже 70 тис. гривень.
***
Передано матеріали щодо дострокового розірвання контрактів з 83 керівниками підприємств-боржників. Розірвано контракти з 16 керівниками.
***
Особливі стосунки у Головного управління Пенсійного фонду України на Черкащині склалися з місцевими профспілками, з якими підписано договір про співпрацю. І це закономірно. Адже саме через них наймані працівники можуть домогтися підвищення зарплати, її легалізації завдяки виплаті через установи банків, ліквідації заборгованості. А значить - і реалізації свого права на майбутню пенсію, що безпосередньо залежить від розміру і регулярності виплати заробітної плати. Як зазначає Володимир Багрійчук, порозумітися з профспілками щодо цього набагато легше, аніж з роботодавцями. А надто з роботодавцями-"спрощенцями", серед яких необхідно проводити справді масштабну роз'яснювальну роботу, аби вони мали прибутки не за рахунок соціальних гарантій для найманих працівників. (Детальніше про це "Кур'єр" писав у №7 (41) від 13.02.2004.). А втім, необхідність знаходити спільну мову у вирішенні проблем пенсійного забезпечення і з роботодавцями, і з профспілками, і з прокуратурою сприймається пенсійниками Черкащини як повсякденна робота, як найперша умова досягнення результату, що влаштував би всіх. Бо ж йдеться про людей.
***
Якщо ви йтимете з Володимиром Петровичем вулицями Черкас, цілком ймовірно, станете свідками такої от сцени: хтось із місцевих пенсіонерів, упізнавши начальника Головного управління, зупинить його своїм запитанням. Дивись - за хвилину-другу підтягнеться народ, оточить Багрійчука щільним кільцем. І запитання будуть - ого, тільки тримайся. Бо це вам, шановний начальник управління, не прийом у власному кабінеті, де можна "заховатися" від складних, а то і провокаційних запитань за телефонною розмовою, паперами, відгородится від них зайнятістю, викликавши на допомогу колег. Тут - вулиця, вона вимагає, щоб на її запитання відповідали миттєво і зрозуміло, тут не проходять ні демагогія, ні загальні фрази. Можливо, саме за це Володимир Багрійчук любить "незаплановані зустрічі". Спокійно вислухає запитання, доброзичливо на нього відповість. А якщо воно потребуватиме глибокого вивчення справи, запише домашній телефон пенсіонера, пообіцяє розібратися й передзвонити за кілька днів. І розбирається, і передзвонює. Не через секретарку, особисто. Чи ж варто говорити про вдячний подив пенсіонера, який і не сподівався від "того начальства" такого розуміння й поваги. Хтось скаже, що все це, мовляв, дешевий прийом. Що ж, спробуйте - і переконаєтесь, наскільки дорого він обходиться.
Марія МАДЬЯР
Черкаси - Київ