Київ - поруч з Козельцем, так принаймні вважають мешканці цього райцентру на Чернігівщині. Заперечувати не будемо - не минуло й години, як ми вже були біля управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі, розміщеному, до речі, в ошатному двоповерховому будинку. Виконуючи редакційне завдання, нам необхідно було "попрацювати" один день пліч-о-пліч з Клавдією Володимирівною Хитун - начальником управління, людиною, яка щоденно стикається з проблемами пенсіонерів.
- Район великий, 111 населених пунктів, найвіддаленіший з них знаходиться за 100 км від райцентру, - ділиться з нами своїми турботами Клавдія Володимирівна. - Як туди дістатися? А людям звідти? Бензину не вистачає. От і проблема. Вихід знайшли у створенні виїзних пунктів. Порівняйте: якщо у 2003 році ми провели 58 виїзних прийомів, на яких побувало 4132 особи, то тільки за січень-березень цього року відбулося вже 29 таких заходів, а звернулося 2175 осіб.
- А що сьогодні?
- Сьогодні у нас з вами о 12-ій у будинку культури сход мешканців Козельця - звітує селищний голова Петро Олексійович Федченко, з доповідями про стан охорони правопорядку виступлять дільничі інспектори, планують приїхати голова райдержадміністрації Віктор Михайлович Овдак, керівники районних установ і організацій, та й до нас, звісно, чимало запитань буде.
Потім - в село Данівка, на виїзний прийом. Сільський голова Ольга Павлівна Пальчик дуже допомагає нам, особливо щодо оформлення пенсій, обміну паспортів. Неоціненну допомогу вона надала під час перерахунку пенсійних виплат - стільки документів передала для переоформлення! Вже двадцятий рік головує - отак довіряють їй люди.
З Данівки заїдемо до Григорія Тимофійовича в геріартричний пансіонат - там теж чекають.
Під час розмови з'ясовуємо, що в районі на 60 тис. населення - 24 тис. пенсіонерів. З них багато тих, хто постраждав від аварії на Чорнобильській АЕС - 10 993 особи, понад 9 тис. учасників війни і 823 учасники бойових дій. Річна потреба в коштах для виплати пенсій - 44,4 млн грн, внески сплачують 243 фізичних і 290 юридичних осіб.
...На сході познайомилися з Петром Олексійовичем. Селищним головою його обирають вже вчетверте.
- Звітую кожного року: буває й хвалять, а частіше говорять, що треба зробити. У Козельці - понад 9 тис. мешканців. Звісно, найбільша увага - пенсіонерам, одиноким. Вивчаємо умови, в яких люди живуть, допомагаємо паливом, ремонтуємо паркани, вітаємо на свята. Минулого року сімох направили в геріартричний пансіонат, двадцять сім осіб оздоровилися в зимовий період в сезонному інтернаті.
Тим часом Клавдію Володимирівну оточили ветерани - члени місцевого осередку комуністів. Вона роздавала газету "Пенсійний кур'єр", вони - "Комуніст", в якій лідер КПУ Петро Симоненко критикував пенсійну реформу. Було непросто. Проте у результаті гарячої дискусії пенсіонери дійшли висновку: "Без Пенсійного фонду все одно не обійдеться жодна людина".
Після сходу ми - на Данівку. До кабінету Ольги Павлівни зайшли, коли вона говорила комусь по телефону: "Так, так, приходьте, Володимирівна приїхала". Красномовна деталь: тут, у Данівці, достатньо сказати "Володимирівна з Фонду" - і всі знають, що це начальник управління Пенсійного фонду області.
- На території селищної ради, - розповідає Ольга Павлівна, - 1100 мешканців, з них 530 пенсіонерів, 20 учасників бойових дій, 14 вдів. Село газифіковане, дороги з твердим покриттям, є відділення зв'язку, Ощадбанку, фельдшерсько-акушерський пункт, церкву збудували. А ще ми дуже вдячні Свято-Георгієвському жіночому монастирю, який допомагає літнім та одиноким людям одягом, продуктами, словом Божим.
... Під'їхали до геріартричного пансіонату. Нас зустрічали його мешканці. Олександру Іванівну Дроб'язко під час війни фашисти вивезли до Німеччини на примусові роботи, потім все життя в колгоспі пропрацювала, Неоніла Гаврилівна Скопич копала окопи, потім теж - то в полі, то біля худоби... Всіх вислухала К.В.Хитун, всім відповіла.
...Разом з фотокореспондентом ми до цього побували не в одному подібному закладі, але такого ще не бачили і не чули. Підсобне господарство, яке створив директор пансіонату Григорій Тимофійович Нємєц, - це 100 гектарів землі - пашня, сінокоси; техніка - трактори, комбайни, автомобілі, екскаватор. Господарство повністю забезпечує трьохсот мешканців овочами, фруктами, молоком, м'ясом, іншими продуктами. Є машина "швидкої допомоги", велика аптека з найсучаснішими ліками.
Можна уявити, наскільки вдячні працівникам пансіонату його мешканці, серед яких багато тих, хто пережив голодомор.
...До управління повернулися, коли вже стемніло, проте в управлінні Пенсійного фонду в багатьох кабінетах ще горіло світло. Завдання ми виконали: ні, непросто тут, у Козельці, що під боком у Києва.