Зміни режиму оподаткування в системі недержавного пенсійного забезпечення в УкраїніВерховна Рада України 1 липня 2004 р. прийняла два закони: "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 1957-IV та "Про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 1958-IV. Обидва закони були підписані Президентом України 21 липня цього року. Однією з найважливіших новацій цих законів є встановлення правил оподаткування коштів, які вносяться до недержавних пенсійних фондів (НПФ), страхових організацій та на банківські пенсійні депозитні рахунки. Згідно з новою редакцією пп. 5.6.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" тепер до складу валових витрат кожного звітного податкового періоду роботодавця - платника податку може бути віднесена наростаючим підсумком сума добровільних пенсійних внесків, сплачених ним за власний рахунок на недержавне пенсійне забезпечення його працівників за договором недержавного пенсійного забезпечення, передбаченого Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення". Причому сума таких внесків сукупно не може перевищувати 15% від нарахованої заробітної плати кожного працівника за рік, а також граничної суми податкової соціальної пільги. Підпункт 6.5.1 статті 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" встановив цю межу на рівні величини місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень. Отже, ця межа буде змінюватися при зміні рівня прожиткового мінімуму. У 2004 р., наприклад, така межа дорівнює 540 грн. на місяць, виходячи з прожиткового мінімуму 386,73 грн. Такі зміни в податковому законодавстві є позитивним кроком, який створює економічну зацікавленість роботодавців брати участь в системі недержавного пенсійного забезпечення їх працівників. Адже до прийняття цих змін в законах роботодавці могли платити пенсійні внески до НПФ лише з власного прибутку. Підпункт 4.2.7 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" також встановив, що суми коштів, отримані НПФ, страховими організаціями та банками у вигляді пенсійних внесків, не включаються до складу валового доходу зазначених юридичних осіб, а значить - не підлягають оподаткуванню. А для доходів страхових організацій - резидентів, отриманих внаслідок виконання договорів пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, встановлено ставку податку 0% (пп. 7.2.1). Ще однією позитивною зміною є те, що відповідно до нової редакції пп. 7.11.4 цього ж закону не підлягає оподаткуванню інвестиційний дохід від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивні доходи), отриманий на індивідуальні пенсійні рахунки учасників НПФ. Зауважимо, що згідно з попередньою редакцією пп. 7.11.4 від оподаткування звільнялися лише пасивні доходи пенсійних фондів (наприклад, від розміщення коштів на банківських депозитах). Змінами до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" врегульовано порядок надання податкових пільг фізичним особам, які платять добровільні пенсійні внески самостійно або на їх користь здійснюють такі внески їх роботодавці або члени сім'ї, та встановлені граничні розміри такої пільги. Згідно з новою редакцією пп. 4.2.4 ст. 4 цього закону не включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу фізичної особи суми пенсійних внесків на недержавне пенсійне забезпечення, що сплачуються: а) особою - резидентом на власну користь; б) одним із членів сім'ї першого ступеня споріднення такої фізичної особи на її користь; в) працедавцем - резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення фізичної особи-працівника, якщо така сума не перевищує 15% нарахованої таким працедавцем суми заробітної плати цієї особи протягом за місяць, за який сплачується пенсійний внесок, та є не вищою суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, діючого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень у розрахунку за такий місяць за сукупністю всіх таких внесків. У 2004 р., наприклад, ця гранична сума дорівнює 540 грн. на місяць. Якщо ж загальна місячна сума пенсійних внесків на користь фізичної особи перевищить 15% місячної заробітної плати фізичної особи або 540 грн., то розмір перевищення підлягає включенню до загального місячного оподатковуваного доходу фізичної особи і оподатковується за ставкою 13% (а у майбутньому - 15%). Змінами до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" також визначено механізм реалізації зазначених податкових пільг: шляхом відображення сум пенсійних внесків у складі податкового кредиту фізичної особи - платника податку за результатами звітного податкового року. Так, згідно з пп. 5.3.5 ст. 5 до податкового кредиту включається сума фактично понесених витрат фізичної особи - платника податку на сплату за власний рахунок пенсійних внесків страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, установі банку за договорами недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок. При цьому така сума не повинна перевищувати:
Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Цим законом також встановлено пріоритет працедавця при отриманні (використанні) встановлених податкових пільг. Так, якщо на користь фізичної особи внески сплачувалися не тільки самою особою або членами її сім'ї, але й працедавцем, то для відповідної особи гранична сума пільги 540 або 270 грн. зменшується на суму внесків, сплачених її працедавцем на її користь за звітний податковий рік. Якщо член сім'ї платника податку першого ступеня споріднення сам є вкладником недержавного пенсійного фонду за окремим пенсійним контрактом, то платник податку не має права включати до складу свого податкового кредиту суму внесків на недержавне пенсійне забезпечення на користь такого члена сім'ї. Цей закон також врегулював питання оподаткування пенсій, які будуть виплачуватися за рахунок коштів, накопичених у системі недержавного пенсійного забезпечення. При цьому в новій редакції п. 9.8 ст. 9 врегульовані питання оподаткування пенсійних виплат лише з НПФ та страхових організацій, але не з банків. На стадії виплати недержавні пенсії оподатковуються в повному обсязі або в певній частині залежно від виду пенсійної виплати та категорії осіб (але без урахування того, хто платив пенсійні внески - сама фізична особа, її родичі або працедавці). В цьому пункті також визначено податкового агента для учасників недержавних пенсійних фондів, який утримуватиме податок з пенсії - це адміністратор недержавних пенсійних фондів, який здійснює нарахування виплат за договором з недержавним пенсійним фондом. Отже, підсумовуючи вищезазначене, можна сказати, що зміни до податкових законів покликані створити в Україні сприятливий режим оподаткування коштів, які накопичуються на у системі добровільного недержавного пенсійного забезпечення, яке здійснюється недержавними пенсійними фондами, страховими організаціями та банками відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення". У той же час, навіть після внесення змін, деякі питання залишилися неврегульованими або породили нові колізії законодавства. Так, наприклад, згідно з новою редакцією пп. 7.2.4 п.7.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо договір з недержавного пенсійного забезпечення між юридичною особою-роботодавцем, який робив пенсійні страхові внески на користь своїх працівників, та страховою організацією розривається з будь-яких причин до закінчення мінімального строку його дії або до настання відповідного страхового випадку, то платник податку - юридична особа, який робив пенсійні внески та відносив їх на валові витрати, зобов'язаний включити до складу своїх валових доходів відповідного звітного періоду суму попередньо сплачених пенсійних внесків (з нарахуванням пені). При цьому викупна сума або її частина, яка повертається платнику податку страховиком, не включається до складу валових доходів такого платника податку. Однак ця норма суперечить Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", згідно з яким при розірванні пенсійного контракту пенсійні кошти учасників НПФ відповідно до їх письмових заяв переводяться до інших пенсійних фондів, страхових організацій або на банківські пенсійні депозитні рахунки. Аналогічні вимоги, передбачені в Законі України "Про недержавне пенсійне забезпечення" щодо ліквідації НПФ, були враховані у змінах до пп. 7.11.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - у цьому випадку пенсійні кошти учасників фонду відповідно до їх письмових заяв переводяться до інших фінансових установ, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення, згідно з ліквідаційним балансом фонду та в порядку, встановленому Держфінпослуг. Залишилися неврегульованими і питання віднесення до валових витрат засновників НПФ видатків на: державну реєстрацію НПФ; адміністрування НПФ одноосібним засновником; оплату послуг консультантів з інвестиційних питань; забезпечення діяльності ліквідаційної комісії НПФ, а також витрат засновників та роботодавців-платників пенсійного фонду на виплату винагороди членам ради. Ці питання, можливо, знову виникатимуть у майбутньому. Однак, прийняті зміни до податкових законів все ж такі є дуже позитивним кроком вирішення важливого питання - створення умов для розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні. Матеріал підготовлено ПАДКО. Серпень 2004 року |