Запровадження нової пенсійної системи в Україні породжує безліч запитань у громадян - як майбутніх пенсіонерів, так і сьогоднішніх.
Як відомо, нова формула розрахунку пенсії передбачає залежність розміру пенсії від розміру заробітної плати, з якого сплачувалися пенсійні внески а страхового стажу, протягом якого вони сплачувалися.
 Джонатан Томар |
Яким чином здійснюватиметься облік таких даних?
Яку роль у реформування пенсійної системи України відіграють сучасні інформаційні технології?
Що передбачає створення системи персоніфікованого обліку даних?
Для обговорення цих питань ми запросили міжнародного експерта з інформаційних технологій АМР США пана Джонатана Томара та експерта з інформаційних технологій компанії ПАДКО Михайла Мучника. |
Пане Томар, скільки років ви займаєтесь питаннями пенсійної реформи в Україні?
Д.Т. - Вперше я приїхав до Києва у 1999 році для виконання роботи у рамках проекту пенсійної реформи в Україні, який фінансується АМР США. У попередній період я працював декілька років у Монголії, де також допомагав у проведенні пенсійної реформи. Під час мого першого візиту до Києва я познайомився з Михайлом Мучником, і відтоді ми працюємо разом. Я мешкаю у Вашингтоні, округ Колумбія, і, починаючи з 1999 року, відвідував Київ чотири рази.
 Михайло Мучник |
Михайле Манусовичу, чому інформаційним технологіям надається стільки значення у контексті пенсійної реформи?
М.М. - Коли йдеться про мільйони людей, що беруть участь у пенсійній системі (тобто як усіх працездатних, так і пенсіонерів України), та багато мільйонів гривень, які отримуються та розподіляються Пенсійним фондом, використання сучасних інформаційних технологій набуває дуже великого значення. До того ж, при запровадженні індивідуальних рахунків для обліку персоніфікованих внесків кожного майбутнього пенсіонера, необхідно виконувати дуже великий обсяг операцій обробки даних, що просто неможливо без застосування сучасних інформаційних технологій. |
Раніше людина могла пропрацювати все життя на одному підприємстві. Це давало можливість швидко отримати дані про розмір її заробітної плати і розрахувати розмір пенсії. У наш час мобільність населення суттєво зросла. Люди змінють місце проживання і протягом трудової діяльності можуть працювати на декількох підприємствах. Чи ускладнить це облік даних, потрібних для отримання пенсії?
М.М. - Так, безумовно, процес обліку даних ускладнюється. У попередні роки у працюючого населення були трудові книжки, до яких вносились записи про всі періоди трудового стажу, але це - архаїчний, громіздкий і неефективний спосіб обліку даних про тривалість трудового стажу і заробітну плату. З використанням комп'ютерної техніки і персоніфікованого обліку даних система стане більш гнучкою і здійснюватиме облік інформації у електронному вигляді. Де б протягом свого життя не працювала людина, інформація про місце роботи, стаж, заробіток і внески зберігатиметься у центральній базі даних Пенсійного фонду, а при виході на пенсію розрахунки будуть робитися на основі цих даних.
Чи повинні майбутні пенсіонери турбуватися про повноту інформації, що зберігається в комп'ютерах, оскільки у них на руках відсутні матеріальні докази?
М.М. - Ні. У всіх аспектах нашого життя ми все більше покладаємось на інформацію в електронному вигляді. За рахунок цього величезними темпами зростає продуктивність роботи системи. Безперечно, люди будуть отримувати документи, що відображають дані про стан їхніх рахунків, щоб мати можливість зберігати їх для особистих цілей. Крім цього, у відповідності із законодавством, Пенсійний фонд України зобов'язаний зберігати персоніфіковані дані кожної застрахованої особи не лише протягом її життя, а ще й 75 років після смерті, дотримуючись суворих правил збереження цих даних в таємниці і не розголошувати їх. Сучасні інформаційні технології дають такі можливості.
А як формується база системи персоніфікованого обліку даних?
М.М. Информаційна система персоніфікованого обліку внесків (СПОВ) має ієрархічну структуру. Кожний роботодавець щорічно готує і подає до місцевих управлінь ПФУ персоніфікований звіт про заробіток, стаж та внески кожного свого працівника. Звіт може бути підгоготований на паперових бланках, або на електронних носіях (гнучкому диску, підготованому за допомогою программного комплексу АРМ-Р. У місцевому управлінні ПФУ звіти на електронних носіях після перевірки їх корректності записуються у загальну базу даних цього управління, а для звітів, поданих на паперових носіях, формуються їх електронні версії шляхом сканування та автоматичного розпізнавання, або ручного введення. Сформована база звітів передається в обласне управління ПФУ, де об'єднується з базами з інших районів, а вже потім бази з усіх обласних управлінь передаються у центральну базу даних СПОВ. Таким чином у центральній базі накопичується інформація про заробіток, стаж і внески усіх працючих як на основному місці роботи, так і за сумісництвом, навіть якщо ця інформація поступає з різних районів чи областей.
Чи є, пане Томар, зараз такі новітні досягнення у сфері інформаційних технологій, що впливатимуть на стан пенсійної системи?
Д.Т. - Мабуть, найзначнішим досягненням за останній період було зростаюче проникнення Інтернету в усі аспекти нашого життя. Це набуває все більшого значення для пенсійної реформи. У наступні кілька років зростатиме довіра підприємств до Інтернету як до засобу для передачі інформації до Пенсійного фонду та інших державних установ. Надалі ми пересвідчимось, що громадяни матимуть можливість ознайомлюватись зі станом своїх рахунків через Інтернет.
Крім цього, в осіб, вік яких наближатиметься до пенсійного, з'явиться можливість майже автоматично опрацьовувати свої заяви про призначення пенсій. Оскільки у базі даних вже міститиметься інформація про їх внески.
Тепер кожному платнику внесків буде невигідно отримувати заробітну плату в "конвертах", адже з неї не сплачуються пенсійні внески, а значить, вона не впливає на формування розміру майбутньої пенсії.
М.М. - Необхідно також зазначити, що Інтернет - надзвичайно потужний інформаційний ресурс. Сьогодні в Україні працює веб-портал "Впровадження пенсійної реформи в Україні" www.pension.kiev.ua. Цей ресурс створено спільно Міністерством праці та соціальної політики і Пенсійним фондом України за підтримки Проекту технічної допомоги Агентства США з міжнародного розвитку / компанії ПАДКО.
На веб-сторінці в режимі реального часу розміщується інформація про хід реформування пенсійної системи України, містяться законодавчі та нормативні акти з цього питання, аналітичні матеріали, публікації, огляди щодо іноземного досвіду тощо.
Всі, хто має доступ до мережі Інтернет, може взяти участь в обговоренні нагальних питань, відвідавши розділ "Форум". Послугами цієї Інтернет-сторінки вже скористалися більше ніж 150 тисяч відвідувачів.
У деяких осіб виникає питання про те, чи потрібно витрачати на інформаційні технології стільки коштів, може, доцільніше спрямувати їх на підвищення пенсій?
Д.Т. - Досить цікаве міркування, але насправді вартість інформаційних технологій складає лише невелику частку у обсязі загальних адміністративних витрат пенсійної системи. Потрібно зазначити, що це адміністративне управління повинне бути дієвим і правильним. Правильність і своєчасність отримання інформації у найкращий спосіб можна забезпечити, лише використовуючи сучасні інформаційні технології. Врешті-решт, якби для розрахунків не використовувались комп'ютери, то їх би робили вручну, а це б коштувало значно більше, не кажучи вже про суттєве збільшення часу і, відповідно, запізнення виплати пенсій.
У яких напрямках пенсійної реформи ви працюєте зараз?
М.М. - Сьогодні ми досить багато працюємо з питань запровадження недержавного пенсійного забезпечення. У зв'язку з цим ми маємо тісні стосунки з Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України. Оскільки ця установа була створена нещодавно, її інформаційна система тільки почала функціонувати, тому потрібно розбудовувати її майже з самого початку. Дуже важливо для цього регулятивного органу мати інформаційну систему, яка добре працює і дає змогу здійснювати нагляд за діяльністю у сфері недержавного пенсійного забезпечення. Також ми допомагаємо вдосконаленню інформаційної системи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Чи можете ви передбачити дату закінчення роботи зі створення інформаційної системи, а також закінчення вашої роботи?
М.М. - Так, ми впевнені, що наша робота зрештою закінчиться. Однак, ми впевнені і в тому, що розвиток інформаційної системи насправді ніколи не зупиниться. Завжди необхідно буде її вдосконалювати й оновлювати. Безперечно, у якийсь момент вона стане більш зрілою, і її швидкий розвиток і модернізація дещо уповільняться. Однак неможливо передбачити, які якісні зміни відбудуться у сфері інформаційних технологій протягом наступних, скажімо, 20 років. Треба сподіватись, що на той час ми станемо пенсіонерами і отримуватимемо гідні пенсії, які призначатимуться з використанням найкращих інформаційних технологій.