Наталія АНДРУСЕНКО |
Спрощена система оподаткування в контексті пенсійної реформи - тема більш ніж актуальна, оскільки торкається інтересів багатьох людей. Адже на їхніх персоніфікованих рахунках будуть, якщо не нулі, то дуже незначні суми, з яких і нараховуватимуться пенсії. Але чи багато хто з нас, особливо це стосується молоді, замислюється про свою майбутню старість? Звичайно ж, ні.
А суть пенсійної реформи якраз і полягає у тому, щоб перейти від системи пенсійного забезпечення до пенсійного страхування, за якою живе увесь цивілізований світ. Іншими словами, скільки відклав собі на старість - стільки й матимеш. Для чого ж тоді було запроваджувати спрощену систему оподаткування? Невже ми заклали міну сповільненої дії? Як зробити так, аби і малий бізнес не підкосити, й інтереси найманого працівника захистити? Відповідь на ці запитання шукали учасники нещодавнього засідання Національного прес-клубу реформ, що відбувся у Спілці журналістів України.
Елла Лібанова, науковий консультант Президента України:
- На спрощену систему оподаткування у нас перейшли ті, хто сплачує фіксований податок, єдиний податок, торговий спецпатент і фіксований сільгоспподаток. Запроваджуючи цю систему, влада прагнула: по-перше дати можливість людям працювати і заробляти (тобто, щоб ці люди не вимагали соціальної допомоги, скажімо по безробіттю, а працювали самостійно), по-друге - стимулювати певний вихід економіки країни з тіні. Обох цих завдань якоюсь мірою вдалося досягти. Але за цим ми абсолютно забули про те, що буде з людьми завтра, після того, як вони припинять свою трудову діяльність і вийдуть на пенсію.
Персоніфікація рахунків у Пенсійному фонді фактично вже відбулася, і у кожного на персональному рахунку фіксується та сума коштів, яка надходить на цей рахунок. Тобто, майбутня пенсія буде призначатися відповідно до цієї суми надходжень. І право на трудову пенсію виникатиме тільки у тому випадку, коли людина матиме відповідний трудовий стаж, протягом якого перераховувалися кошти не менші, аніж з мінімальної заробітної плати.
Мінімальна зарплата сьогодні становить 185 грн. Тобто до Пенсійного фонду на загальних підставах за кожну особу має бути перераховано щонайменше 61 грн.за місяць
А скільки ж зараз перераховують люди, які перейшли на спрощену систему оподаткування?
Ті, хто обрав єдиний податок, сплачують від 8,4 до 84 грн. на місяць. Хто має торговий спецпатент - від 5,1 до 55 грн. Ті, хто платить фіксований податок, - від 2 до 10 грн. на місяць. Як бачите, до мінімального внеску у 61 грн. ще дуже і дуже далеко.
Василь Надрага, народний депутат України, голова підкомітету ВР з питань пенсіонерів та пенсійного забезпечення:
- Держава пішла назустріч підприємцю, а соціальний бік питання абсолютно не врахувала. За великим рахунком, робітнику байдуже, як платить податки його працедавець - за спрощеною системою чи за звичайною. Але виникають перекоси: ті, хто відраховує по класичній системі, дотує тих, хто сплачує за спрощеною системою. Наведу кілька прикладів. Скажімо, ТОВ "Олеся" у фонд з тимчасової втрати працездатності перерахувало 203 грн. А тим часом з нього на виплати своїм людям взяло 8,5 тис. грн. Інша підприємець з Луганщини, де мій округ, перерахувала 42 грн., а отримала - 1338 грн. І це - не виняток, а практика, яка автоматично переноситься і на інші фонди.
Чи взяти село. Нині воно забезпечує виплати пенсіонерам тільки на 7,6 відсотка. Отже, місто дотує село. Пенсіонери тут не винні. Я глибоко переконаний, що тут винна система, непродуманість рішень, за які згодом доведеться розраховуватися іншим людям.
З 16 млн. нині працюючих громадян, понад 4 млн. віддали перевагу системі спрощених відрахувань. Отже, сьогодні ми говоримо про 25 відсотків громадян, які сподіваються на гідну пенсію. Мало того, що є диспропорція між тими, хто платить, і тими, хто не платить, і це негативно впливає на загальні розміри виплат. Нині наймані працівники на селі взагалі не потрапляють у систему персоніфікованого обліку Пенсійного фонду. Немає конкретного механізму визначення, скільки за цю людину відраховано. Тобто, люди можуть розраховувати хіба що на соціальну пенсію.
Багатьох, напевне, цікавить доля законопроектів, які знаходяться у Верховній Раді. Закон "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" можна сміливо піднести до рівня кодексу. Тому він і йде дуже важко. Після першого читання ми отримали понад 800 змін та доповнень. Сподіваємся, завершити їх відпрацювання у березні, а у квітні винести законопроект на обговорення. Треба зробити все можливе, аби новий закон запрацюв уже з наступного року. Найперше завдання - ліквідувати обмеження рівнів пенсій. Треба зняти "стелю". Хоча для цього будуть потрібні нові ресурси Пенсійного фонду, але іншого виходу немає. Що ж до законопроекту "Про недержавні пенсійні фонди", то і з ним не можна зволікати. Ці два документи, як дві сторони однієї медалі.
Віктор Колбун, начальник управління пенсійного реформування Пенсійного фонду України:
- Стимулювати приватне підприємництво, як і розвиток села, необхідно. Це досить серйозні пріоритети в суспільстві. Але чи може таке стимулювання відбуватися за рахунок пенсіонерів? Коли запроваджувалася спрощена система, були інші соціально-економічні реалії. Тоді Пенсійний фонд вирішував проблему ліквідації заборгованості з виплати пенсій. Тепер стоїть завдання підвищення розміру виплат.
За новим пенсійним законодавством, період, за який платять менше, аніж внесок з мінімальної заробітної плати, не може бути зарахований до страхового стажу. Відтак люди втрачають право на трудову пенсію і стають клієнтами Державного бюджету, звідки будуть отримувати державну соціальну допомогу. Тому було б справедливо з боку держави вимагати від працюючих якогось певного рівня мінімальних відрахувань, які дадуть їм можливість підтримувати гідний рівень життя після виходу на пенсію.
Інша проблема: відрахування, які надходять від спрощеної системи, не персоніфіковані. Механізм персоніфікації (обліку по платнику і кожній найманій особі) дуже простий. Але його запровадження можливе тільки на підставі звітності. Отже, платежі соціального характеру, зокрема, і внески до Пенсійного фонду, мають бути виведені із складу єдиного податку і сплачуватися окремо.
Можливо варто запровадити єдиний соціальний внесок, де можна буде готувати звітність по всіх соціальних фондах, а не по кожному фонду окремо. Я не знаю жодної країни світу, де соціальні платежі були б у складі спрощеної системи оподаткування. Соціальні гарантії і соціальний захист найманих працівників - пріоритет держави і від цього відступати не можна.
Ганна Голеусова, керівник управління з питань соцільного захисту членів профспілок ФПУ:
- Сьогодні за спрощеною системою оподаткування працюють кілька мільйонів працівників. Вони поставлені у складну ситуацію. Ми стимулюємо їхній бізнес і, разом із тим, ставимо... під сумнів їхню забезпечену старість.
А тим часом нічого придумувати не треба. За міжнародними нормами слід дотримуватися трьох чітких принципів: внески мають збиратися на принципах соціальної справедливості, вони мають бути не надто обтяжливими для застрахованих, працівники, які працюють за наймом і самозайняті, повинні сплачувати в систему обов'язкового страхування абсолютно однакові пропорції від величини їхньої заробітної плати. Це загальні принципи і їх не можна порушувати. Бо коли ми починаємо щось ламати, у нас виникають перекоси і ми змушені говорити про соціальну несправедливість. А для тих, хто працює в системі спрощеного оподаткування, потрібно просто виокремити систему соціальних внесків.
І кілька слів щодо можливого переходу на єдиний соціальний внесок з усіх видів соцстраху. Ми, профспілки, вважаємо це передчасним кроком. Адже функції акумулювання коштів, централізації і виплат у різних фондах страхування абсолютно різні. Маю на увазі, насамперед, фонд страхування з тимчасової втрати працездатності. А тому автоматично "ліпити" все в один страховий внесок не варто. Передбачається, що функції збирання коштів буде здійснювати Пенсійний фонд. Але його статус як державного органу дуже відрізняється від решти фондів соціального страхування, управління якими побудоване на принципах трипартизму - паритетності держави, застрахованого і працедавця. Тому недопустимо сьогодні віддавати перевагу державному органу над фондами, які працюють на засадах соціального партнерства.
Хотіли, як краще, а вийшло як завжди. Дбали про створення нових робочих місць, розвиток малого підприємництва, а в результаті наштовхнулися на проблему, яка боляче може вдарити по найманих працівниках. А тим часом ті, хто загострює на цьому увагу суспільства, змушені вислуховувати нападки: мовляв, ви нищите малий бізнес, губите село. Насправді це не так.
Істинні причини нашого невмілого господарювання на землі криються не в податках. Чи замислювалися ви над тим, чому нині закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію в десять разів нижчі, ніж роздрібні? Може ця різниця осідає в Пенсійному фонді чи в кишенях селян? Якби ж то!
Спрощена система оподаткування у надходженнях Пенсійного фонду погоди не робить. Судіть самі. Від платників усіх видів спрощеної системи оподаткування в 2002 році надійшло трохи більше 1 млрд. грн. Зате тими, хто перераховував внески на загальних підставах, сплачено 17 млрд.779 млн. 24 тис грн. Різниця - майже в 17 разів! Красномовний і "середньодушовий" показник. Той, хто працює за звичайним режимом оподаткування, в середньому на місяць сплачує до Пенсійного фонду 146,7 грн., а "спрощенець" - лише 22 грн.
На думку фахівців, соціальна пенсія нині взагалі доживає останні дні. Адже нове пенсійне законодавство передбачає, що людина отримає або трудову пенсію, або - соціальну допомогу. Поки що соціальні пенсії фінансує Пенсійний фонд. Далі, з прийняттям Закону про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цю функцію на себе візьме Держбюджет.
За словами заступника держсекретаря Мінпраці та соціальної політики Володимира Матвійчука, який також брав участь у "круглому столі", держава не збирається залишити цю проблему на самоплив. По сплаті фіксованого с/г податку, вважають в Мінпраці, 50 відсотків надходжень до Пенсійного фонду можуть покриватися за рахунок Держбюджету, а решту - повинні сплачувати самі люди. Що ж до інших платників, які перейшли на спрощену систему оподаткування, то для них має бути запроваджений звичайний порядок сплати внесків до Пенсійного фонду. І перепон тут, на думку Володимира Макаровича, бути не повинно.
Залишається одне - надати цим пропо зиціям статус Закону.
"Робітнича газета", 6 березня 2003 року