Як ми вже повідомляли, нещодавно Верховна Рада України ухвалила два базових закони України, якими дала "зелене світло" запровадженню пенсійної реформи. Це - Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення".
Реформа стартуватиме з 1 січня наступного року. Нова пенсійна система буде складатися з трьох рівнів: солідарного, накопичувального та добровільного.Сьогодні за сприяння проекту "Впровадження пенсійної реформи в Україні" компанії ПАДКО/АМР США ми знайомимо наших читачів з роз'ясненнями найбільш актуальних питань пенсійної реформи. Відповіді надають експерт з питань загальнообов'язкового державного пенсійного страхування Експертної Ради Мінпраці, заслужений юрист України Наталія ГОРЮК та експерт з питань недержавного пенсійного забезпечення Експертної Ради Мінпраці, кандидат юридичних наук Анна НЕЧАЙ.
- Чи всі особи підлягатимуть загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, зокрема, як вирішені питання щодо пенсійного страхування військовослужбовців та підприємців - фізичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування?
- Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", - розповідає Наталія Горюк, - передбачає всеохоплюючу систему пенсійного страхування. Не підлягатиме пенсійному страхуванню тільки обмежена категорія осіб. Зокрема це стосується військовослужбовців офіцерського складу. Пенси їм продовжуватимуть призначати відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".
- А що ж буде з військовослужбовцями офіцерського складу, які з тих чи інших причин не матимуть 25 років вислуги, а отже - права на призначення пенсії за вислугу років за названим Законом?
- Звичайно, вони змушені будуть звертатись за призначенням пенсії на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". У цьому випадку період військової служби зараховуватиметься до страхового стажу цих осіб та за роки військової служби провадитиметься відшкодування Пенсійному фонду коштів несплачених страхових внесків за рахунок коштів Державного бюджету України.
Військовослужбовці строкової служби підлягатимуть пенсійному страхуванню, за них також сплачуватимуться страхові внески за рахунок бюджетних коштів. Відповідно, період військової строкової служби зараховуватиметься до страхового стажу. Розмір страхових внесків у перший рік набрання чинності Законом складатиме 10 відсотків розміру страхового внеску, сплаченого із суми мінімальної заробітної плати. У наступні роки цей розмір щорічно збільшуватиметься на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру страхового внеску, обчисленого із суми мінімальної заробітної плати.
Що ж до фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбали спеціальний торговий патент), то вони підлягатимуть пенсійному страхуванню та на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачуватимуть страхові внески у фіксованому розмірі.
Поряд з обов'язковою Законом передбачена і добровільна участь у системі пенсійного страхування. Це стосується осіб, які не віднесені до переліку осіб, що підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню. Зокрема, в період навчання у вищих або професійно-технічних навчальних закладах за денною (очною) формою навчання особи, які до-сягли 18 років, сплачуватимуть страхові внески на добровільних засадах та відповідно вважатимуться застрахованими в пенсійному страхуванні у разі сплати страхових внесків. Таке правило поширюватиметься і на осіб, які навчаються в аспірантурі, докторантурі, інтернатурі або клінічній ординатурі.
- За яких умов призначатиметься пенсія із солідарної системи пенсійного страхування та які існуватимуть правила обчислення пенсії за віком у новій пенсійній системі?
- Як і за нині діючим пенсійним законодавством, пенсія за віком призначатиметься при досягненні пенсійного віку та наявності необхідної тривалості страхового стажу, за умови сплати страхових внесків до ПФУ. Законом передбачено, що з моменту набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року, пенсія за віком призначатиметься чоловікам при досягненні ними 60 років, а жінкам — 55 років, при наявності як у чоловіків, так і у жінок страхового стажу не менше 5 років. При цьому періоди трудової діяльності до набрання чинності Законом враховуватимуться до страхового стажу за нормами чинного законодавства, в тому числі і з урахуванням пільгового обчислення окремих періодів.
Пенсія за віком обчислюватиметься з урахуванням тривалості страхового стажу та заробітку, з якого сплачені страхові внески. Розмір пенсії за віком, обчислений за новою формулою, не буде обмежуватись максимальним розміром. Законом надається право вибору обчислення розміру пенсії за віком за одним із двох варіантів обчислення пенсії. Обрати більш вигідний варіант обчислення пенсії за віком допоможуть органи Пенсійного фонду, що здійснюють призначення пенсій.
— Дехто з політиків стверджував, що Закон «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нічого не дасть для нинішніх пенсіонерів. Чи це правда?
— Скоріше, ні, — продовжує Наталія Горюк. — Це той документ, якого давно очікують всі пенсіонери, які давно хочуть отримувати «зароблену» пенсію. Закон стимулюватиме тих пенсіонерів, які мають тривалий стаж роботи та отримували немалу заробітну плату, а хто працював мало - той, звичайно, не може розраховувати на значну «добавку» до уже призначеної пенсії. Всі пенсії нинішніх пенсіонерів будуть перераховані з моменту введення в дію Закону, тобто з 1 січня 2004 року, за новими правилами обчислення пенсії. При цьому закон гарантує, що ні в кого пенсії не зменшаться, навіть у тих людей, які мали невеликий стаж роботи. За розрахунками, розміри пенсій в середньому збільшаться на 25%.
— А чи індексуватимуться нові пенсії?
— Безперечно. Закон передбачає подальшу індексацію пенсій за двома параметрами: з урахуванням росту цін відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення та додатково на коефіцієнт темпу зростання реальної середньої заробітної плати в Україні. Такий коефіцієнт визначатиметься за рішенням Кабінету Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду, але не може бути меншим, ніж 20% від темпів зростання реальної середньої заробітної плати в Україні порівняно з попереднім роком.
Виплата пенсій працюючим пенсіонерам буде здійснюватись у повному розмірі, незалежно від отримуваного доходу, крім осіб, пенсія яким призначена за півтора року до пенсійного віку відповідно до статті 26 Закону України «Про зайнятість населення». Таким чином закон не погіршить, а лише відчутно поліпшить становище сьогоднішніх ветеранів праці.
— У Законі «Про недержавне пенсійне забезпечення» нічого не сказано про податкові пільги для вкладників у недержавні пенсійні фонди. Чи зможе запрацювати ця система без податкових пільг?
— Ні, — відповідає Анна Нечай. — Недержавне пенсійне забезпечення не запрацює на всю потужність, якщо не встановити розумні й вивірені податкові пільги для вкладників у цю систему. Але в прийнятому законі не можна було виписати податкові пільги, тому що згідно з законодавством України податкові пільги окремо для фізичних та юридичних осіб мають бути встановлені виключно у податкових законах.
Щойно прийнятий Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» уже передбачив такі пільги для громадян. А саме, Закон встановив, що до оподатковуваних доходів фізичних осіб не включаються суми, які громадянин сплачує за договором добровільного страхування за себе або коли за нього сплачують внески за такими договорами члени його сім'ї першого ступеня рідства (дружина, чоловік). Також не включаються в оподатковуваний дохід громадянина суми, сплачені за нього його роботодавцем згідно з договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного страхування. Але є умова — така сума не може перевищувати 15 відсотків заробітної плати громадянина, яка, в свою чергу, не перевищує суми місячного мінімального прожиткового рівня працездатної особи, встановленого державою, помноженого на 1,4.
Залишається внести відповідні зміни та доповнення у закон України щодо оподаткування прибутку підприємств. Щоб надати пільги тим працедавцям, які будуть робити пенсійні внески на недержавне пенсійне забезпечення за своїх працівників.
Роз'яснення надає керівник проекту «Впровадження пенсійної реформи в Україні» компанії ПАДКО/АМР США Грег МакТАГГАРТ.
— Що являтиме собою майбутня трирівнева пенсійна система? Як вже відомо, нова пенсійна система буде складатися з трьох рівнів.
— Перший рівень, — відповідає Грег МакТаггарт, — це солідарна система державного пенсійного страхування, що буде обов'язковою та передбачатиме призначення пенсій залежно від страхового стажу.
Завдяки другому рівню планується створення системи обов'язкових пенсійних накопичень у Накопичувальному фонді, які будуть інвестуватися та обліковуватимуться в персоніфікованій базі даних Пенсійного фонду України на накопичувальних пенсійних рахунках громадян. Така система буде запроваджена в України після виконання певних умов і розмір відрахувань із заробітної плати не буде перевищувати 7 відсотків.
Не всі Громадяни України стануть учасниками такої системи. Тільки ті особи, яким на момент запровадження системи залишиться 20 років До виходу на пенсію, будуть в обов'язковому порядку сплачувати пенсійні внески до Накопичувального фонду. А особи, яким до призначення пенсії залишиться 10 років, будуть брати участь за власним бажанням. Всі інші громадяни не матимуть права стати учасниками обов'язкової накопичувальної системи. Адже вони вже не встигнуть накопичити достатню суму. Внески в обов'язкову Накопичувальну систему будуть власністю платника внесків.
Третій рівень передбачає додаткове добровільне пенсійне забезпечення через недержавні пенсійні фонди, страхові організації та пенсійні депозитні рахунки в банківських установах.
— Наскільки ж надійно можуть бути збережені гроші громадян в загальнообов'язковому державному накопичувальному пенсійному фонді та недержавних пенсійних фондах?
— Обидва закони передбачили майже всі існуючі системи захисту пенсійних активів. Так, в обох законах передбачено розподілення функцій збирання коштів та їх інвестування між різними юридичними особами. Є вимога зберігання коштів у спеціальному банку-зберігачі, встановлена вимога диверсифікації вкладень на етапі інвестування пенсійних активів. Крім того, обидва закони вимагають щорічного інформування учасників накопичувальної пенсійної системи щодо розміру їх вкладів, отриманого інвестиційного доходу, розмірів адміністративних видатків та передбачають суворий державний нагляд за функціонуванням пенсійних фондів та компаній з управління активами.
Для координації функціонування Накопичувального фонду та нагляду за коштами, акумульованими в ньому, законом передбачено створення спеціальної Ради, до складу якої входять 14 осіб, в тому числі представники від застрахованих осіб та роботодавців, яких на пропорційній основі призначають ВерховнаРада та Президент України. Це також посилює контроль за збереженням коштів Накопичувального фонду. Однак у прийнятій версії Закону «Про недержавне пенсійне забезпечення» не передбачено право учасників корпоративних та професійних фондів на участь в прийнятті рішень щодо напрямів інвестування коштів таких фондів. Це не повною мірою відповідає європейським стандартам функціонування пенсійних фондів і знижує захист пенсійних активів від можливих зловживань. Тому можна було б посилити захист коштів учасників недержавних пенсійних фондів, передбачивши їхню участь в управлінні такими фондами.
— Раніше багато говорилося про те, що нова пенсійна система має бути однаковою для всіх громадян та фінансове стабільною. Скажіть, будь ласка, чи відповідає цим вимогам Закон «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»?
— Щодо рівноправності всіх учасників реформованої пенсійної системи, я б сказав, що система залишається неоднаковою для всіх, в ній закладено певну нерівноправність, яку можна назвати «позитивною дискримінацією». Позитивна вона тому, що надає більше переваг пенсіонерам, ніж працюючим громадянам, які роблять внески до пенсійної системи. Це частково можна пояснити негативним демографічним становищем в Україні. Але я думаю, що українське суспільство погодиться з цим заради захисту дуже вразливого прошарку пенсіонерів.
У той же час система стала більш справедливою і по відношенню до платників, які є майбутніми пенсіонерами, тому що закон зняв обмеження на максимальний рівень пенсії. Адже саме через це обмеження в Україні сьогодні трудові пенсії такі малі. Замість цього передбачено обмеження на рівень зарплати, з якої платяться пенсійні внески та, відповідно, яка буде враховуватись при обчисленні пенсії. Це Означає, що у майбутньому пенсіонери будуть отримувати пенсію, розмір якої дійсно відображатиме рівень їхніх пенсійних внесків, сплачених до Пенсійного фонду протягом життя.
Проте у прийнятому законі є положення, які викликають занепокоєння. Так, передбачається, що перерахування страхових внесків до другого рівня загальнообов'язкової системи пенсійного страхування - Накопичувального фонду - буде здійснюватися при певних умовах. Однією з них є умова забезпечення виплати пенсій у солідарній системі в розмірі, передбаченому частиною третьою статті 46 Конституції України. Тобто коли пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, будуть забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Це означає, що запровадження другого рівня відкладається на невизначений час, і сьогоднішні молоді працівники будуть позбавлені можливості збільшити свої майбутні пенсії за рахунок інвестування накопичувальної чистини пенсійних внесків. Відкладення часу перерахування страхових внесків до Накопичувального фонду погіршує становище майбутніх пенсіонерів і не має під собою економічного підґрунтя, тому було б краще відмовитися від такої додаткової умови.
Задля фінансової стабільності реформованої солідарної системи уряд України зробив певні розрахунки майбутніх видатків Пенсійного фонду України, щоб його коштів вистачило на перерахунок пенсій нинішнім пенсіонерам. А Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачив, що у випадку нестачі коштів у Пенсійному фонді у зв'язку з перерахуванням страхових внесків до Накопичувального фонду втрачена у зв'язку з цим частина страхових коштів у солідарній системі повинна фінансуватись з Державного бюджету України. Гадаю, уряду та Пенсійному фонду треба бути дуже уважними при проведенні розрахунків, щоб не створювати дефіциту бюджету Пенсійного фонду. Адже можливості Державного бюджету України також досить обмежені.
Редакція висловлює вдячність працівникам проекту «Впровадження пенсійної реформи в Україні» компанії ПАДКО/АМР США за сприяння у підготовці цього матеріалу.
"Робітнича газета",№110(13267)-111(13268)
25, 29 липня 2003 року