Чому гальмує пенсійна реформа?


Інна КОСЯНЧУК, "Урядовий кур'єр", 16 січня 2003 року


Коли ж, зрештою, буде впроваджена пенсійна реформа, про яку говориться так давно і так багато? Такі запитання нерідко ставлять наші читачі у своїх зверненнях до редакції, пояснюючи інтерес сподіваннями на прибавку до діючих пенсій. Втім, справді, після здобуття незалежності Україна, як і інші республіки екс-Союзу, почала реформувати успадковану пенсійну систему відповідно до своїх реалій. У 1993 році прийнято концепцію соціального забезпечення, у 1998-му -основи законодавства про загальнообов'язкове соціальне страхування та Указ Президента України "Про основні напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні". Вони передбачають зміну пенсійної системи та запровадження пенсійного страхування в Україні. Втім, часу збігло чимало, але пенсійна реформа досі нагадує маніпуляції з водою в ступі - така думка напрошується, коли дізнаєшся, що в інших колишніх союзних республіках "процес уже пішов"... Що заважає Україні активізувати впровадження пенсійної реформи, які "проти" переважають над "за"?


Своїми поглядами на проблему поділилися заступник держсекретаря Міністерства праці та соціальної політики України Володимир Матвійчук і народні депутати України - голова парламентського комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, керівник робочої групи з доопрацювання проекту Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Петро Цибенко та перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики В'ячеслав Кириленко.


В. Матвійчук. - Якщо подивитися на положення нинішнього пенсійного законодавства в Україні, може скластися враження, що нічого й не треба міняти. Вік виходу на пенсію - 55-60 років, мінімальний розмір пенсії за віком має встановлюватися у розмірі мінімального споживчого бюджету, пенсія за віком - 55 відсотків від зарплати, але не нижче мінімальної пенсії. Розмір пенсій може сягнути і 75 відсотків, існує багато пенсійних пільг, призначаються соціальні пенсії і так далі.


Але разом з тим реалії практичного застосування цього законодавства є дещо іншими. А саме - мінімальний розмір пенсій за віком у солідарній системі становить лише 47,3 грн. Мінімальна виплата трудової пенсії - 86,9 грн. Максимальний розмір пенсії за віком пенсіонерів - 141,9 грн. І так далі. Це свідчить про те, що далі так тривати не може.


Виходячи із завдань пенсійної реформи, визначених у Посланні Президента до Верховної Ради і уряду, в Україні планується запровадження трирівневої пенсійної системи, до якої входитиме загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і недержавне пенсійне забезпечення. Загальнообов'язкове пенсійне страхування складатиметься із двох рівнів: реформована солідарна система і накопичувальна частина загальнообов'язкової системи.


- На якій стадії підготовка до початку пенсійної реформи нині?


В. Матвійчук. - Спеціальні законодавчі акти з питань пенсійної реформи не прийняті. Проект Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" у 2001 році прийнятий Верховною Радою у першому читанні. Закон "Про недержавне пенсійне забезпечення" розглядався парламентом минулого скликання у другому читанні і не був прийнятий. А тому в кінці вересня минулого року уряд подав до Верховної Ради законопроект "Про недержавне пенсійне забезпечення", який зараз розглядається.


Ситуацію, що склалася із проходженням законопроектів, можна охарактеризувати так: "Можливо, ми повільно запрягаємо, а швидко їхати будемо". Дай Бог, щоб так було. Та, попри все це, в Україні щодо впровадження пенсійної реформи зроблено немало. Так, функції щодо призначення пенсій передані від органів соціального захисту до Пенсійного фонду, персоніфіковано пенсійні внески. З липня минулого року дані персоніфікованого обліку використовуються при нарахуванні пенсій, проводяться експерименти щодо запровадження адміністрування внесків до соціальних фондів через Пенсійний фонд, тощо.


П. Цибенко. - Найближчим часом для розгляду Верховною Радою буде подано в другому читанні Закон "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а це свідчить, що пенсійна реформа вийшла на найвідповідальніший етап. Паралельно йде і процес удосконалення чинного законодавства, пошук кращих моделей, кращих варіантів її реалізації.


- За якими ключовими питаннями може виникнути полеміка?


П. Цибенко. - За результатами опрацювання законопроекту "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" можна зробити висновок, що в цьому документі є певні неузгодженості і прогалини. І було б незайвим, аби остаточну редакцію проекспертували представники Міжнародної організації праці. З приводу пенсійної реформи наговорено стільки, що у пересічного громадянина сформовано впевненість, що як тільки буде прийнято гарний, справедливий закон, то негайно вирішаться всі проблеми всіх пенсіонерів.


Але... закони України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про недержавне пенсійне забезпечення", як і взагалі пенсійна реформа, - це перспектива для тих, кому сьогодні 20-30 років. Певний час діятиме лише одна - солідарна система, і тут годі чекати суттєвого зростання пенсій. Отож маємо вдосконалювати чинне пенсійне законодавство, яке діятиме ще тривалий час, щоб віднайти механізми

підтримки нинішніх пенсіонерів та людей передпенсійного віку.


В. Матвійчук. - Сьогодні все передбачити неможливо, але потенційно, на мою думку, це можуть бути такі проблеми. Перша - визначення умов та термінів запровадження накопичувальної системи у загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні. Друга - статус Пенсійного фонду України. Обговорення цієї проблеми показало, що єдиного підходу тут немає. Моє особисте переконання - на перехідний період - до створення неприбуткової самоврядної юридичної особи, за Пенсійним фондом України має бути збережено статус центрального органу виконавчої влади у цій сфері діяльності. Думаю, що до кінця ще не знято й питання збільшення пенсійного віку.


В. Кириленко. - Практично кожне положення нового пенсійного закону викликає різні підходи і всі вони активно дискутуються. Адже практики реалізації цих підходів у нас немає. Є досвід інших країн, досвід міжнародних організацій, які сприяють пенсійній реформі в Україні. Але ми будемо діяти на двох рівнях - накопичувальному і на рівні недержавних пенсійних фондів - практично на свій страх і ризик. І тому чи не головним моментом, який є вкрай важливим для реалізації пенсійної реформи, є момент довіри. Радує, що нині пенсіонер довіряє Пенсійному фонду, вважає його не корумпованим, і таким що несе зобов'язання перед ним від імені держави.


Зараз Пенсійний фонд є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. В законі передбачається, що з часом він стане самоврядною організацією. І щоб зберегти цей рівень довіри, має бути дієвий контроль за діяльністю фонду - і з боку профспілок, і з боку роботодавців, і з боку застрахованих осіб.


- Чи не буде втрачено час, якщо надто довго вирішувати ці питання? Адже вони пов'язані з демографічною ситуацією. А саме нинішній час дехто з фахівців називає сприятливим, бо надалі прогнозується збільшення кількості пенсіонерів...

В. Матвійчук. - Зараз на одну тисячу працездатних припадає майже 400 пенсіонерів. А в 2050 році на 1000 працездатних може бути до 700 пенсіонерів. Тож із фінансової точки зору зараз, справді, сприятливий час для запровадження пенсійної реформи. Відтягування може спричинити виникнення у політиків (за появи фінансових ресурсів, в період до 2006 року) неминучої спокуси механічно підвищити розміри всіх пенсій. З одного боку це й не погано, а з іншого - таке рішення призведе до краху пенсійної системи у майбутньому, коли загостриться демографічна ситуація. Водночас це зменшить фінансові можливості, потрібні для запровадження пенсійної реформи на першому етапі. Отож, законопроекти необхідно прийняти якнайшвидше, адже від їх прийняття до застосування має пройти певний час - для розробки відповідних нормативних актів, інструкцій тощо.


- Які моменти треба врахувати, аби після прийняття законодавства про пенсійну реформу на її початку не виникло проблем, що можуть позначитися на рядових пенсіонерах?


В. Матвійчук. - Виваженого підходу потребує відпрацювання простого і зрозумілого для всіх порядку формування розміру пенсій. Зокрема, потребує детального опрацювання питання обчислення пенсій із солідарної системи громадянам, які працюватимуть після введення в дію Закону і не братимуть участі у накопичувальній системі, а саме: необхідно вишукати шляхи збільшення їх пенсій за той період, коли вони сплачуватимуть внески не в накопичувальну систему, а в солідарну. Має бути також відпрацьований механізм індексації пенсій тощо.

Оскільки в умовах перехідної економіки передчасне запровадження обов'язкової накопичувальної системи може швидше створити, аніж вирішити проблеми, це можливо зробити лише після задоволення низки обов'язкових умов. До них, зокрема, належить економічне зростання та підвищення рівня оплати праці, перевищення обсягів надходжень до солідарної пенсійної системи над видатками, вирішення проблем зайнятості, бюджетного дефіциту, наявність добре розвинених і стабільних банківського сектора та фондового ринку, державних гарантій фінансової безпеки обов'язкової накопичувальної системи тощо. Є й інші проблемні питання, які потрібно вирішити, аби максимально захистити вкладників і не залишити шпаринок для зловживань чи хитрих ходів.