Валентина КОКІНА |
Україна наполегливо запроваджує пенсійну реформу. Щоправда, двазаконопроекти "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та"Про недержавне пенсійне забезпечення" не один рік обговорюються впарламенті. Хоча спеціалісти пророкують, що з їх прийняттям життя майбутніхпенсіонерів істотно відрізнятиметься від нинішніх. Та й для теперішніхгромадян, які перебувають на заслуженому відпочинку, пенсії мають змінитисяу бік збільшення. Безперечно, відбудеться це не одразу. Принаймнізаконодавча і виконавча влада прагне встановити справедливість у пенсійномузабезпеченні. Насамперед щоб розміри пенсій залежали від величини заробіткуі трудового стажу, протягом якого сплачувались страхові внески. Можливо, іззапровадженням реформ скоротиться й призначення пільгових пенсій (нинііснує понад 20 таких законів). Ясна річ, чому так нелегко проходять упарламенті два базових законопроекти. Народні депутати зважують усі "за" і"проти" стосовно кожної поправки й пропозиції. Аби не наламати дров, ми нераз зверталися до практики інших країн, де реформи працюють на повнупотужність, з метою запозичення найкращого, що може прижитися в Україні.Так, нещодавно в столицях Загребі (Хорватія) і Будапешті (Угорщина)побувала група українських урядовців та парламентаріїв на чолі з міністромпраці та соціальної політики України Михайлом Папієвим, яка ознайомилася здосвідом сусідніх держав у сфері пенсійної реформи. У складі делегації булитакож голова правління Пенсійного фонду України Борис Зайчук, керівникпроекту технічної допомоги Агентства США з міжнародного розвитку"Впровадження пенсійної реформи в Україні" (компанія ПАДКО ) ГрегМакТаггарт, представники Світового банку, роботодавців, профспілок, вітчизняних ЗМІ.
У Хорватії торік проживало понад 4, 39 млн. осіб. Загальна чисельністьекономічно активного населення становить приблизно 1,7 млн. чоловік.Пенсійна реформа проводиться тут з 1998 року. Тоді парламент прийняв законпро пенсійне страхування. Відповідно до нього пенсійна система Хорватіїскладається з трьох рівнів. Перший -солідарна система (в майбутньому будескорочена), другий -обов'язкова накопичувальна і третій - добровільнанакопичувальна пенсійна система.
Вік виходу на пенсію поступово підвищується. Сьогодні він становить 63 рокидля чоловіків (мінімальний трудовий (страховий) стаж для отримання пенсії -18 років), для жінок відповідно 57 і 18. Водночас мінімальний трудовий(страховий) стаж, потрібний для призначення пенсії, поступово зменшується.Вважається, що оптимальним віком виходу на пенсію є 65 років для чоловіківі 60 років для жінок з мінімальним трудовим (страховим) стажем 15 років.
Мінімальна пенсія встановлюється в розмірі 12, 375 відсотка середньоїзаробітної плати за весь період трудової діяльності за умови сплатипенсійних внесків упродовж 15 років.
Сумарна ставка пенсійного внеску становить 19,5 відсотка заробітної плати.Приблизно 45 відсотків витрат перехідного періоду фінансуються з державногобюджету.
Понад 10 млн. населення проживає в Угорщині. Економічно активними(зайнятими та безробітними) є 4,5 млн. громадян. Нині в країні близько 3,5млн. пенсіонерів. Серед них більшість жінки. За старої пенсійної системипенсійний вік жінки мав бути 55 років, чоловіка - 60. Пенсія виплачуваласяна рівні близько 40 відсотків середньої заробітної плати. Великі змінивідбулися відтоді, як 1998 року Угорщина розпочала специфічніреформаторські заходи. Тепер нова пенсійна система є обов'язковою для тих,хто вперше починає працювати. Для інших працюючих вступ до неї добровільний.
У накопичувальну систему спрямовуються внески в розмірі 6 відсотківзаробітної плати.
Роботодавці перераховують внески до накопичувальної системи безпосередньоприватному пенсійному фонду на вибір працюючого. Для учасників лишесолідарної системи мінімальна пенсія встановлюється в розмірі 43 відсоткисередньої зарплати працівника за умови сплати пенсійних внесків упродовж 15років.
В 1993 році Угорщина законодавчо врегулювала діяльність приватних пенсійнихфондів (по-угорськи пенсійних кас). Спочатку до них вступали заможні люди,але потім потягнулися громадяни з різним достатком. Переважна більшість їхдовіряє цій системі, однак якщо хтось чимось невдоволений, то може обратисобі іншу касу. Сьогодні кількість добровільних пенсійних кас невпиннозростає (нині їх налічується близько 250), а кількість членів вже перевищуєпонад один мільйон осіб. Працедавці підтримують створення пенсійних касзавдяки існуванню податкових пільг.
Передбачається, що з прийняттям двох пенсійних законопроектів щодореформування обов'язкової та створення добровільної пенсійної системи вУкраїні налічуватиметься три групи учасників - застрахованих осіб:
За словами народного депутата України, першого заступника голови Комітету усправах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерія Альошина, в пенсійнихзаконопроектах буде залишено солідарну систему, розмір пенсії в якійзалежатиме від заробітку протягом усього періоду трудової діяльності(пропонується за кожен рік роботи, в якому сплачувалися пенсійні внески врозмірі 27 відсотків від фонду заробітної плати до солідарної системи,нарахування пенсії в розмірі 0,8-1 відсотка заробітної плати).Запроваджуватиметься накопичувальна система, в яку сплачуватимуться внескив розмірі 7 відсотків заробітної плати (внески концентруватимуться і на нихнараховуватиметься інвестиційний дохід). При виході на пенсію накопиченасума використовуватиметься для укладення договору довічної пенсії(ануїтету). Пенсійний фонд України виконуватиме в накопичувальній системіфункції адміністративного управління, а пенсійні активи інвестуватимутьсятрьома компаніями з управління активами, вибраними на конкурсній основі.Мінімальна пенсія встановлюватиметься в розмірі 20 відсотків середньоїзаробітної плати по країні за умови сплати пенсійних внесків упродовж 20 і25 років (відповідно жінки й чоловіка). Індексуватимуться також і розмірипенсій відповідно до змін індексу споживчих цін плюс 20 відсотків зростаннясередньої реальної заробітної плати по країні.
Під час відвідання двох країн Валерія Альошина зацікавила система сплативнесків виключно працівниками Хорватії (15+5 відсотків) до першого тадругого рівнів. Він висловив думку, що очевидно й вітчизняні роботодавціпідтримали б такий підхід.
Однак учасники поїздки не побачили кінцевого результату реформ, бо внескиза різними рівнями лише вносяться, а виплати за новою системою, приміром, вУгорщині, розпочнуться лише в 2013 році. Саме тоді й можна зробитивисновок, чи у правильному напрямку рухаються сусіди.
Грег МакТаггарт щодо проведення пенсійної реформи в Україні налаштованийоптимістично. Він упевнений, що, можливо, й знайдуться песимісти, якіскажуть: "немає жодних результатів". І все-таки оптимісти дадуть відповідь,що "для проведення реформи зроблено багато підготовчої роботи". Насправді жістина десь посередині.
Приміром, у 1998 році були низькі розміри пенсій; затримка виплат пенсій.
Тепер становище змінилося на краще. І хоч розміри пенсій все ще залишаютьсянизькими, бо їхній максимальний розмір сьогодні становить приблизно 80відсотків від мінімальної заробітної плати, проте якщо нічого не робити,він може зменшитися до 60 відсотків у липні 2003 року. Поліпшення ситуації,звісно, відбулося завдяки покращенню економічних умов і вдосконаленнюроботи Пенсійного фонду України зі збирання внесків до пенсійної системи. Азапровадження сплати єдиного податку суб'єктами підприємницької діяльностідозволило ПФУ тепер одержувати, на відміну від попередніх років, певні сумигрошових коштів з тіньового сектора економіки.
Завдяки допомозі, що надається компанією ПАДКО, діяльність Пенсійного фондуУкраїни стала більш ефективною, оскільки для визначення права напризначення пенсій тепер використовуються дані персоніфікованого обліку.
Водночас експерт висловив думку, що в Україні є зовсім небагато шансівістотно перебудувати свою пенсійну систему, тому що народні депутативідмовляються вирішувати питання про підвищення пенсійного віку як длячоловіків, так і для жінок. На його переконання, збереження пенсійного віку55 років для жінок і 60 років для чоловіків позбавляє пенсійну системугнучкості. Це не створює жодних можливостей для зменшення ставок пенсійнихвнесків, щоб стимулювати їх сплату роботодавцями у повному обсязі, а такождля збільшення пенсій сьогоднішнім пенсіонерам до рівня, який відповідаєсвітовим стандартам.
Запровадження накопичувальної системи є кроком у правильному напрямку.Проте питання про застосування формули обчислення пенсії у солідарнійсистемі залишається дуже суперечливим. Якщо за формулою будуть призначатисянадто високі пенсії, а, за словами пана Грега, 1 відсоток за кожний рікстажу є зависоким коефіцієнтом (при нинішньому пенсійному віці), тодініяких коштів не залишиться для спрямування їх до накопичувальної системи.
Вирішення потребує ще одне питання - про право на участь у накопичувальнійсистемі. Зараз законопроект передбачає, що особам, яким до виходу на пенсіюзалишилось 10 і 20 років, тобто чоловікам у віці від 40 років і жінкам увіці від 35 років, дозволяється залишатись у теперішній солідарній системіабо брати участь у новій накопичувальній. Побутують певні міркування, щолюди вибиратимуть ту систему, яка забезпечить їм вищу пенсію. Однак про їїрозмір можна дізнатися лише тоді, коли платник внесків досягає пенсійноговіку.
З технічної точки зору проект закону України "Про недержавне пенсійнезабезпечення" має кращі перспективи, ніж законопроект "Прозагальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Міжнародні експерти ізСвітового банку та інших міжнародних організацій вказують, що на даний часвін є найкращим серед законів про добровільні пенсійні системи у країнахЦентральної і Східної Європи. Питання, навколо яких точаться суперечки упроекті "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", такі як:роль банку-зберігача, радника з інвестиційних питань тощо, здається, булисприйняті як належне для системи недержавного пенсійного забезпечення.
Головні питання, які є об'єктом обговорення для системи недержавних пенсій,стосуються режиму оподаткування, гарантій і типів пенсійних схем.
Саме оподаткування є ключовим питанням запровадження недержавної пенсійноїсистеми. Як роботодавцям, так і працівникам потрібен стимул для здійсненнядобровільних пенсійних внесків, особливо за умови, що скористатися нимивони не матимуть можливості до досягнення пенсійного віку.
Питання податкових пільг також пов'язане з проблемою перерозподілу коштіввід однієї суспільної групи до іншої. Характерно, що високооплачуванігромадяни мають можливість сплачувати добровільні внески, а отже і матимутьнайбільший зиск від податкових пільг. Виникає перерозподіл коштів відбідних верств населення до багатих! Типовим явищем є також перерозподілкоштів від старшого покоління до молодшого. Чим молодшою є особа, тим довшевона може сплачувати кошти і, зрештою, отримати більшу користь відподаткових пільг.
газета "Урядовий кур'єр" Київ-Будапешт-Київ
13 березня 2003 року