Наталія АНДРУСЕНКО |
За підрахунками експертів, сьогодні на руках у населення знаходиться 10-12 мільярдів доларів. Якби ми змусили їх "працювати" на економіку, певно, не були б такими бідними, як зараз. Держава отримала б солідні внутрішні інвестиції, мало б від того свій зиск і населення... Але все це лише припущення. У житті маємо іншу картину. Люди не довіряють сучасним фінансовим структурам. Скляна банка чи панчоха стають набагато надійнішим прихистком для їхніх кровних заощаджень. І це при тому, що більшість людей прекрасно усвідомлює, наскільки така практика суперечить світовому досвіду. Але ж наш народ "надували" не раз і за "тих", і за "цих" часів. Тому й бере гору тверезий розрахунок - краще синиця в руці, ніж журавель в небі.
Третій рівень пенсійної системи, який передбачається запровадити в ході пенсійного реформування, власне, і має переконати людей в необхідності заощаджувати свої гроші у спеціально створених для цього структурах - недержавних пенсійних фондах (НПФ). Справа ця хоч і нова, проте вже дає свої перші паростки.
Сьогоднішній гість нашої редакції - директор Першого українського недержавного пенсійного фонду Дмитро ПИРІГ.
- Справді, питання реформування пенсійного забезпечення громадян України сьогодні більш ніж актуальне, - розповідає Дмитро Зіновійович. - Всі люди бояться бідності. Тому кожен хоче мати якомога кращий дохід після припинення трудової діяльності. На Заході вважають, що для нормального життя пенсіонера повинен бути дохід у розмірі двох третин заробітної плати. Гарантувати цього не в змозі жодна державна пенсійна система. Дуже великі витрати на здійснення таких виплат.
- Чому ж західні пенсіонери не бідують?
- Там досить поширена така форма пенсійного забезпечення, як недержавні пенсійні фонди. Аналіз світового досвіду свідчить, що пенсії працівникам у більшості цивілізованих країн світу виплачуються з державних (бюджетних) та недержавних (приватних) пенсійних фондів. Тому їхню старість забезпечує не стільки держава, скільки власні накопичування, зроблені із заощадженої заробітної плати (доходів), а також за рахунок відрахувань роботодавця на їх користь.
А що ж на сьогодні маємо ми? Незважаючи на позитивні зміни в економіці України у 2001-2002 роках середній рівень виплачуваних трудових пенсій залишається неприпустимо низьким. Навіть після підвищення з 1 січня 2002 року їх розмір складає лише 43% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Крім того, він не перевищує рівня 30-35% від колишнього заробітку пенсіонера. Сучасний стан економіки та розвиток демографічної ситуації в найближчому майбутньому примусить і нашу державу перекласти частину своїх зобов'язань по пенсійному забезпеченню на плечі самих громадян чи їхніх роботодавців.
- То що ж таке недержавний пенсійний фонд?
- Це фінансова структура, яка має статус організації соціального забезпечення, що створюється та функціонує виключно з метою накопичування та виплат недержавних пенсій своїм учасникам. При цьому НПФ, як фінансовий інститут, використовує найширший спектр схем додаткового пенсійного забезпечення: починаючи з найпростіших накопичувальних (за принципом банківського депозиту) та закінчуючи змішаними схемами внесення коштів в НПФ самостійно, роботодавцем, солідарно з роботодавцем та/або неприбутковими (благодійними) організаціями.
Ви можете запитати, навіщо ми будемо користуватися вашими послугами, коли нас влаштовує діюча система пенсійного забезпечення, а накопичування грошових коштів ми можемо здійснювати й за допомогою банківських депозитів. Будь ласка, але перш ніж робити попередні висновки, ознайомтеся з перевагами НПФ.
Насамперед, у діючій солідарній системі пенсійного забезпечення відсутні правові та фінансові механізми закріплення права власності громадян на пенсійні внески, які вони сплачують. Це, в свою чергу, не дозволяє накопичувати пенсійні заощадження та успадкувати їх спадкоємцями платника внесків у випадку його передчасної смерті. Якщо ви виступаєте учасником недержавного пенсійного фонду, то крім персоніфікованого обліку пенсійних внесків, що встановлює фіксацію прав щодо майбутнього розміру пенсій, ви також отримуєте право власності на свої внески, що дозволяє успадкувати їх членам вашої сім'ї.
- Але як змусити людей повірити в надійність НПФ? Поганого досвіду більш ніж досить.
- Ринок недержавного пенсійного забезпечення зародився в Україні ще на початку 90-х років, саме тоді почали створюватися та функціонувати перші недержавні пенсійні фонди. За цей час вони здобули як позитивну, так і негативну репутацію. На жаль, в пам'яті багатьох вкладників залишилися фінансові махінації недержавного пенсійного фонду "Оберіг". Хочу наголосити, що ця структура лише словесно називалася недержавним пенсійним фондом. Насправді ж вона займалася звичайними трастовими операціями в найгіршому їхньому вираженні. Це свого часу підірвало довіру населення не лише до ринку недержавного пенсійного забезпечення, але і до ринку страхових послуг, а також до послуг довірчого управління коштами, тобто трастів в нормальному їх розумінні.
Саме тому основним завданням на сьогоднішній день є формування у населення України довіри донедержавного пенсійного забезпечення. Своїми діями ми мусимо якнайшвидше відмежуватися від негативної репутації сумнозвісного "Оберега". І, до речі, в цьому плані нам вдалося чимало зробити, оскільки наш фонд працює відкрито і прозоро. Зустрічаючись із потенційними вкладниками, я завжди чую: "Чи ви не Мавроді, не "МММ"?
Звичайно, ні. Бо кожна людина, яка є вкладником, може прийти до пенсійного фонду, отримати відомості про свій індивідуальний пенсійний рахунок, побачити, який інвестиційний прибуток буде нарахований на її кошти, зрозуміти механізм та схему виплат при досягненні нею пенсійного віку. Тобто ми намагаємося бути відкритими для цієї людини. Якщо людина бачить відкритість, то у неї виникає довіра.
- А скільки існує в Україні недержавних пенсійних фондів?
- Називають різні цифри, навіть сто, однак я переконаний, що реально працюють і виконують свої зобов'язання перед вкладниками 16 недержавних пенсійних фондів. Всі вони об'єднуються в Асоціацію недержавних пенсійних фондів України, куди, до речі, входимо і ми.
- Але ж нині питання недержавного пенсійного забезпечення законодавче ще не врегульоване як слід?
- Безперечно, однак немає підстав говорити і про правову нелегітимність діяльності діючих НПФ. Згідно із Законом України "Про підприємства в Україні" ст.1. п. 2 "Підприємства здійснюють які-небудь види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України та відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства". А недержавне пенсійне забезпечення не належить до переліку заборонених видів діяльності. Більше того - в класифікаторі галузей народного господарства, виданому Мінстатом України 17.11.93 р., діяльність по недержавному пенсійному забезпеченню передбачена кодом 96320.
Таким чином, НПФ мають всі юридичні підстави для свого Існування. Але це не означає, що ми проти Закону "Про недержавне пенсійне забезпечення". Він вкрай необхідний та актуальний. Інша спріа-ва, як його виписати, щоб він почав ефективно працювати. Щоб викликав довіру у населення і стояв на сторожі інтересів справи. На мій погляд, Закон повинен бути прозорим та зрозумілим для всіх суб'єктів процесу. Адже нині недержавні пенсійні фонди використовують різну стратегію поведінки на ринку.
Із 16 діючих НПФ 80% - це корпоративні фонди, які у своїй роботі використовують облік пенсійних активів як на індивідуальних пенсійних рахунках, так і на солідарних рахунках. Також не визначені пенсійні схеми, за якими НПФ здійснюють додаткове пенсійне накопичення. Деякі НПФ використовують у своїй діяльності пенсійні схеми з визначеними виплатами, що, на мій погляд, не є кращим варіантом для України. Тому механізм індивідуальних пенсійних рахунків, що запропонований у законопроекті, є найбільш придатним. Ми повинні пам'ятати, що недержавне пенсійне забезпечення, насамперед, має соціальне спрямування.
Велику увагу при розробці законопроекту треба приділити механізму залучення пенсійних внесків як до нині діючих НПФ, так і майбутніх. Є й інші застереження. Хочу наголосити, що навіть прийняття Закону "Про недержавне пенсійне забезпечення" не в змозі буде привернути увагу роботодавців та громадян, доки не будуть внесені відповідні зміни до податкового законодавства України. Лише механізм податкових пільг для роботодавця і працівника зробить систему додаткового соціального захисту більш привабливою і ефективною. Запровадження пільг буде економічно вигідним і для держави. Чим більше коштів надходитиме на недержавні пенсійні рахунки вкладників, тим більше грошей НПФ зможуть інвестувати в економіку країни.
Не менш важливе питання інвестування пенсійних активів. Ми повинні пам'ятати, що кошти, якими оперує недержавний пенсійний фонд, належать його вкладникам, тому фонд зобов'язаний забезпечити схоронність цих активів та спрямовувати їх у фінансові інструменти, які на сьогоднішній день є найменш ризикованими. Основним завданням фондів повинно стати максимально вигідне поєднання диверсифікації ризику та максимального рівня доходності. Однак нині всі працюючі недержавні пенсійні фонди розміщують свої активи на депозитних рахунках в комерційних банках.
- Чому, це найвигідніший варіант?
- Особисто я не прихильник спрямовування пенсійних активів лише в банківську систему. Але на сьогоднішній день це вимушений захід, який випливає зі стану фінансового ринку України. По-перше, НПФ, спрямовуючи кошти на депозит, перекладають на банки ризики по невдалому вкладенню коштів в інвестування якого-небудь проекту. По-друге, банківська система на сьогоднішній день є найбільш стабільною, і процес банкрутства банку відбувається дуже повільно, що дозволяє керівнику фонду оперативно реагувати та вивести пенсійні кошти з банку, над яким нависли хмари. І по-третє, на українському фондовому ринку зараз немає привабливих цінних паперів, які б гарантували надійність, ліквідність та приносили б нормальні дивіденди.
І все ж хочеться вірити, що ці проблеми будуть тимчасовими. Оптимізму додає і створення в Україні Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг. Словом, поле для діяльності недержавних пенсійних фондів готується непогане. А це ще більша гарантія не лише для функціонування якісної системи додаткового пенсійного забезпечення наших співвітчизників, але й сприятливий грунт для внутрішніх інвестицій, створення нових робочих місць та зростання вітчизняної економіки.
"Робітнича газета" №61(13218),
четвер, 24 квітня 2003 року