Цей закон визначає правила заснування і діяльності пенсійних програм для працівників, умови, які повинні виконувати суб'єкти, причетні до їхнього управління, а також правила складання угод, якими засновуються програми.
У цьому законі
1) працівник: особа, що працює за трудовою угодою, угодою про призначення, обрання, особливе призначення і за колективною трудовою угодою, повний або неповний робочий день; особа, найнята за агентською угодою або угодою про надання послуг, якщо у зв'язку з таким найманням особа має право на пенсію по соціальному страхуванню; особа, найнята за угодою, підписаною в результаті призначення або обрання в орган, що представляє юридичну особу, включно з угодами про управління;
2) роботодавець: суб'єкт, що наймає працівника згідно з визначенням п. 1 цієї статті;
3) наймання: підписання трудової угоди або іншої згаданої у підп. 1 угоди, а також призначення, обрання або особливе призначення;
4) фірма по страхуванню життя: фірма по страхуванню життя у формі акціонерної компанії згідно з визначенням Закону про страхування від 28 липня 1990 р. (DzU 1996, № 11/62, і 1997, № 43/272);
5) взаємний страхувальник життя: фірма по взаємному страхуванню життя згідно з визначенням Закону про страхування;
6) інвестиційний фонд: відкритий або спеціалізований відкритий інвестиційний фонд згідно з визначенням Закону про інвестиційні фонди від ..... 1997 р. (DzU № ....);
7) учасник: особа, що приєдналася до пенсійної програми для працівників;
8) кошти - фінансові внески на рахунках працівників, що підтримуються на підставі пенсійної угоди компанії фірмами по страхуванню життя, взаємними страхувальниками життя, інвестиційними фондами або пенсійними фондами для працівників;
9) представники працівників: профспілкова організація компанії або представники, обрані відповідно до Ст. 15.4 цього закону, якщо в компанії не працює профспілкова організація;
10) виплата: плата працівнику коштів, накопичених за пенсійною програмою для працівників згідно з умовами, визначеними пенсійною угодою компанії;
11) переказ: переказ коштів, накопичених працівником, що бере участь у пенсійні програмі для працівників, до іншої фірми по страхуванню життя, взаємного страхувальника життя, інвестиційного фонду або пенсійного фонду для працівників;
12) повернення коштів: вилучення коштів, накопичених працівником, що бере участь у пенсійній програмі для працівників, після припинення угоди учасником. Кошти можуть повертатися за відсутності правового титулу для виплати, і якщо кошти не було переведено до іншої фірми по страхуванню життя, взаємного страхувальника життя, інвестиційного фонду або пенсійного фонду для працівників;
13) UN (Urzd Nadzoru): управління нагляду за пенсійними фондами;
14) реєстр: реєстр "пенсійних програм для працівників", що підтримується UN.
Пенсійна програма для працівників включає пенсійні угоди компанії, пенсійні угоди працівників, угоди з фірмами по страхуванню життя або взаємними страхувальниками життя, або з інвестиційними фондами, або статути пенсійних фондів для працівників, що визначають умови накопичення внесків працівників, які сплачуються роботодавцем і підлягають виплаті після виходу на пенсію або отримання прав на пенсію по непрацездатності, що відповідають вимогам цього закону.
(1) Пенсійні програми для працівників згідно з положеннями цього закону можуть пропонуватися одним роботодавцем або спільно принаймні двома роботодавцями, кожний з яких наймає принаймні п'ятьох працівників.
(2) Роботодавці повинні вноситися до відповідного реєстру не менше ніж за один рік до підписання пенсійної угоди компанії. Вимога про внесення до реєстру не поширюється на роботодавців, що є фізичними особами, якщо вони не підлягають реєстрації у реєстрі, навіть якщо вони наймають належну кількість працівників, або на компанії, що підлягають викупу працівниками після приватизації, на підставі відповідних норм і правил.
(3) Роботодавець, що займається справою принаймні три роки, може пропонувати пенсійну програму для працівників, якщо він наймає принаймні трьох працівників.
(4) Особи, що працюють не за наймом, партнери у товариствах, компаніях з необмеженою відповідальністю і такі партнери в компаніях з обмеженою відповідальністю, що несуть повну відповідальність, теж можуть брати участь у пенсійних програмах для працівників, якщо вони підтримують такі програми для своїх працівників, що допускають також участь роботодавців.
(1) Для участі у пенсійній програмі для працівників, працівники повинні
1) досягти принаймні 18-річного віку,
2) працювати на даного роботодавця принаймні 3 місяці, якщо інше не передбачене пенсійною угодою програми;
3) відповідати умовам пенсійної угоди компанії.
(2) Працівники, найняті на роботу на території Польської Республіки або на іншій території, можуть брати участь у пенсійних програмах для працівників, якщо їх там підтримує роботодавець, чиє постійне місце проживання або місцеперебування знаходиться на території Польщі, незалежно від громадянства працівників або курсу іноземної валюти або податкового правового статусу.
(3) Особа, найнята кількома роботодавцями, кожний з яких підтримує пенсійні програми для працівників, може брати участь у кількох пенсійних програмах водночас.
(1) Пенсійна угода компанії не може включати будь-які інші умови для участі працівників у пенсійних програмах, ніж визначені в цьому законі умови. Ці умови не можуть призводити до ситуації, коли право на участь у пенсійній програмі для працівників має менше половини всіх працівників.
(2) Пенсійна угода компанії може встановлювати мінімальний термін роботи працівника у даного роботодавця або роботодавців, що перевищує 3 місяці.
(1) За вибором роботодавця, пенсійні програми для працівників можуть підтримуватися тільки в одній з перелічених нижче форм пенсійного страхування працівників:
1) пенсійний фонд для працівників;
2) угода про внесення внесків працівників до інвестиційного фонду;
3) колективна угода про страхування життя працівників, складена з фірмою по страхуванню життя;
4) угода про внесення внесків працівників, стосовно працівників, які збираються стати членами взаємних страхувальників життя, що є стороною в згаданій угоді.
(2) Згадані у пп. 1.3 і 1.4 цієї статті угоди можуть підписуватися тільки для пов'язаного з інвестиціями страхування життя або додатково, на добровільній основі, для страхування від хвороби і нещасного випадку, якщо воно доповнює пов'язане з інвестиціями страхування життя.
(3) Створення пенсійних товариств і пенсійних фондів для працівників, визначення їхніх статутів і їхня реєстрація здійснюються відповідно до Закону про заснування і діяльність пенсійних фондів від ...... 1997 р. (DzU № ....).
Терміни "пенсійна програма", "пенсійний план" і "пенсійна угода", після яких також стоять слова "працівника" або "компанії", можуть застосовуватися тільки до програм, планів і угод, що регулюються цим законом.
(1) З метою спільного пропонування пенсійної програми працівникам, роботодавці можуть складати угоди про спільні міжфірмові пенсійні програми, що визначають форму пенсійного страхування працівників і умови, запропоновані пенсійною програмою компанії.
(2) На спільні міжфірмові пенсійні програми поширюються положення Ст. 10.2.
(3) Роботодавці можуть домовитися, що у випадку неплатоспроможності або ліквідації, продажу, розділення або злиття будь-якого з них, інші роботодавці підтримуватимуть пенсійну програму для працівників, що до цього часу брали участь у програмі, якщо новий роботодавець згодний приєднатися до програми.
(4) У випадку подій, згаданих у п. 3 роботодавці зобов'язані забезпечити обслуговування і управління коштами, накопиченими до цього часу на рахунках працівників, що беруть участь у програмі, до дати їхньої виплати, переказу або повернення.
(1) Зв'язані угодою про спільну міжфірмову пенсійну програму роботодавці можуть на прохання іншого роботодавця, що приймає умови угоди і програми, погодитися на складення ним угоди і приєднання до програми, якщо роботодавець належним чином приймає умови програми.
(2) Доступ роботодавця до міжфірмової пенсійної програми не звільняє його від зобов'язання скласти пенсійну угоду компанії.
(1) Пенсійна програма для працівників може обумовлювати паралельну підтримку різних форм пенсійного страхування, згаданих у Ст. 7, у випадках придбання роботодавцем компанії або її організованої частини (підприємства) разом із зобов'язаннями, пов'язаними з пенсійною угодою компанії, угодами з інвестиційними фондами, фірмами по страхуванню життя або взаємними страхувальниками життя, або придбання акцій у пенсійному товаристві для працівників, або якщо роботодавці, що підтримують пенсійні програми для працівників, вирішують злитися.
(2) Не пізніше трьох років від дня придбання або злиття в ситуаціях, згаданих у п. 1, роботодавець повинен забезпечити внесення поправок у пенсійні угоди компанії і в угоди, складені з інвестиційними фондами, фірмами по страхуванню життя або взаємними страхувальниками життя, або в угоди про злиття пенсійних товариств або перехід пенсійного фонду під управління одного з взаємних страхувальників життя і ліквідацію іншого, таким чином, щоб усім працівникам пропонувалася одна форма пенсійної програми для працівників.
Пенсійна угода компанії - це складена працівником і роботодавцем угода, що охоплює принаймні такі фактори:
1) форма пенсійної програми;
2) умови приєднання до програми і виходу з програми;
3) правила щодо
a) участі у програмі;
b) накопичення, виплати, повернення і переказу накопичених коштів.
Пенсійна угода працівника - це угода на підставі добровільного доступу працівника до пенсійної програми для працівників, що відповідає правилам, викладеним у Ст. 17 цього закону, складена поданням письмової заяви про участь у програмі, в якій оголошено суму, що підлягає внесенню і є принаймні основним внеском, який роботодавець уповноважений відраховувати з чистого винагородження працівника і переказувати на його рахунок згідно з правилами пенсійної програми для працівників.
(1) Роботодавець подає представникам працівників проект пенсійної угоди компанії, що включає обрану форму програми відповідно до Ст. 7.1 разом з викладенням умов, узгоджених з інвестиційним фондом, фірмою по страхуванню життя, взаємним страхувальником життя, або проект статуту товариства і статут пенсійного фонду для працівників.
(2) Пенсійна угода компанії визначає
1) форму програми, включно з найменуванням конкретного інвестиційного фонду, фірми по страхуванню життя або взаємного страхувальника життя, або пенсійного фонду для працівників, що накопичуватиме кошти і управлятиме ними на підставі угоди, складеної з роботодавцем;
2) умови, які повинні виконати працівники після приєднання до програми
3) строки і способи оголошення, обчислення і відрахування внесків роботодавцем для переказу їх на рахунок працівника, що підтримується згідно з однією з форм програми;
4) умови для оголошення внесків, накопичення, використання, переказу, повернення і виплати коштів фірмою по страхуванню життя або взаємним страхувальником життя, або пенсійним фондом для працівників, з яким склав угоду роботодавець;
5) умови внесення поправок у пенсійну угоду працівника і припинення пенсійної угоди працівника;
6) строки і форми використання коштів працівником, а також їхньої виплати, повернення або переказу;
7) випадки, в яких кошти від додаткових внесків можуть виплачуватися незалежно від коштів від основного внеску;
8) умови, способи і строки виплати і повернення, і їхній вплив на права учасника пенсійної програми.
(3) Якщо пенсійна угода компанії передбачає здійснення програми у формі пенсійного фонду для працівників, вона крім того повинна визначати умови створення пенсійного товариства для працівників для управління фондом, а також строки і умови, викладені у Законі про організацію і роботу пенсійних фондів, або повинна зазначити існуючий пенсійний фонд для працівників і пенсійне товариство для працівників.
(4) Якщо пенсійна угода компанії передбачає здійснення програми у формі накопичення коштів у інвестиційному фонді, вона також повинна визначати правила платежів працівників у фонд, що стосуються продажу і купівлі одиниць, згаданих у Законі про інвестиційні фонди.
(5) Тільки роботодавець може продавати пенсійні програми для працівників і ті або інші форми пенсійного страхування у приміщенні компанії.
(1) Пенсійна угода компанії складається роботодавцем і представниками працівника.
(2) У компанії, де
1) працює одна профспілка, роботодавець складає угоду з цією профспілкою;
2) працює кілька профспілок, роботодавець складає з усіма ними спільну угоду.
(3) Якщо протягом шести місяців після подання профспілці пропозиції з програмою угоду не складено через відсутність згоди між сторонами щодо змісту програми, застосовуються положення п. 4.
(4) Якщо у компанії немає профспілки, представники працівників обираються загальними зборами працівників на визначених ними умовах. Роботодавець оголошує про збори традиційно прийнятим у компанії способом принаймні за 7 днів до дати їхнього проведення. Ухвалені зборами рішення дійсні незалежно від кількості присутніх, за умови, що збори було скликано належним чином.
(5) Суперечки, що виникають між сторонами пенсійних угод компаній, розв'язуються судами загальної юрисдикції.
Пенсійні угоди працівників готуються у письмовій формі і включають такі умови пенсійної програми для працівників:
1) форма пенсійної програми для працівників;
2) максимально і мінімально можливий рівень місячних внесків, дозволений для оголошення (як основні, так і додаткові внески), способи, що застосовуються для оголошення і визначення середнього винагородження , що є основою для обчислення внесків;
3) пенсійна програма включно з такими положеннями:
a) залежно від форми програми, основні умови для
колективних страхових полісів, що складаються фірмою по страхуванню життя;
угоди, складеної з взаємним страхувальником життя;
статуту пенсійного фонду для працівників;
угоди, що складається з інвестиційним фондом;
b) умови виплати, переказу і повернення коштів, накопичених на рахунку працівника, передбачуваний графік виплат згідно з очікуваними майбутніми умовами, необхідним терміном накопичення коштів, нормою доходу і рівнем внесків;
c) умови внесення поправок у пенсійну угоду працівника і припинення пенсійної угоди працівника;
d) інформація про
варіанти припинення пенсійної угоди працівника, з відповідними фінансовими наслідками;
права вигодонабувачів або "спадкоємців" у випадку смерті працівника;
обставини і наслідки ліквідації програми;
можливість передачі прав на накопичені фонди;
вплив податків на внески з урахуванням правових норм, чинних на дату складення угоди.
(1) Для приєднання до пенсійної програми для працівників, працівник або згадана у Ст. 4.4 особа подає роботодавцю заяву про участь у програмі.
(2) Заява працівника про участь у програмі включає:
1) суму оголошеного внеску (основного або основного і додаткового), надання роботодавцю повноважень для його обчислення, відрахування належних сум з винагородження і переказу їх на рахунок працівника, що підтримується суб'єктом, який управляє фондами;
2) заяву працівника, що він ознайомився з умовами пенсійної угоди працівника і з добровільною природою доступу до програми на цих умовах;
3) можливі заходи у випадку смерті працівника.
(3) Роботодавець зобов'язаний прийняти заяву, якщо особа, що її подала, відповідає умовам програми, або повернути заяву з обгрунтуванням її відхилення не пізніше одного місяця від дня її подання, якщо є причини (визначені цим законом або пенсійною угодою компанії) відмовитися від складення пенсійної угоди працівника.
(4) Угода вважається складеною по досягненню крайнього строку повернення заяви, і з цього моменту роботодавець зобов'язаний видати підписану заяву учаснику.
(5) Суперечки щодо складання угод і позови стосовно правовідносин між роботодавцями і учасниками пенсійних програм для працівників розглядаються судами загальної юрисдикції, що відповідають постійному місцю проживання учасника.
(1) У випадку пенсійної програми у формі пенсійного фонду, роботодавець може поставити умову, що складення пенсійної угоди працівника або відкриття рахунку у фонді залежить від внесення учасником фонду на його рахунок акцій роботодавця, отриманих працівником безплатно або на пільгових умовах під час приватизації. Ця вимога поширюється лише на працівників, акції яким були надані державною скарбницею, і дійсна тільки на період до п'яти років від дати, зазначеної у програмі.
(2) Пенсійна угода компанії встановлює рівномірну кількість акцій, визначену стосовно кількості акцій, наданих працівникам державною скарбницею, що підлягають внесенню у фонд працівниками, які мають право на участь і яким було надано ці акції.
(3) Пенсійна угода компанії повинна включати умови для внесення акцій на рахунок фонду, умови підтримання таких рахунків і умови переказу згаданих акцій у фонд. Учасник повідомляє (у заяві, згаданій у цій статті) кількість акцій роботодавця, що він внесе на свій рахунок за суму, яка відповідає пенсійній угоді компанії.
(1) Працівник через свого роботодавця робить заяву про наміри стосовно питань, охоплених пенсійною програмою працівника і пов'язаних зі страхуванням, участю в інвестиційному фонді або у пенсійному фонді для працівників, для фірми по страхуванню життя, взаємного страхового фонду, інвестиційного фонду або пенсійного фонду для працівників.
(2) Положення п. 1 цієї статті зберігають чинність після звільнення працівника, якщо пенсійний фонд для працівників не перейшов під управління іншого пенсійного товариства для працівників, не сталося злиття або розділення товариств, і роботодавець не є акціонером, що бере на себе відповідальність існуючого роботодавця. У випадку злиття, розділення, продажу компанією своєї організованої частини і пов'язаної з цим зміни роботодавця, учасник пенсійної програми для працівників робить заяву про наміри через нового роботодавця.
(1) Пенсійна програма працівника включно з пенсійною угодою компанії, пенсійними угодами працівників, угодами з фірмами по страхуванню життя і взаємними страхувальниками життя, угодами з інвестиційними фондами, а також угодами акціонерів товариств пенсійних фондів і статутами пенсійних фондів для працівників, набуває чинності тільки після реєстрації програми управлінням UN.
(2) Внесення поправок до пенсійної угоди компанії регулюється положеннями Ст. 16.
(3) Поправки до пенсійної угоди компанії, що можуть призвести до збільшення фінансової відповідальності учасників або погіршити умови переказу коштів учасниками, набувають чинності тільки після їхньої реєстрації і не раніше п'яти місяців після відправлення учасникам письмового сповіщення про внесення поправок.
Особа, яка ще є учасником пенсійної програми для працівників, але більше не відповідає вимогам до учасників, або більше не працює на роботодавця, що підтримує пенсійну програму, не повинна забирати свої кошти до часу їхньої виплати або переказу після свого приєднання до іншої пенсійної програми.
(1) Сума внесків, у визначених пенсійною програмою для працівників межах, оголошується працівником. Основний внесок не може перевищувати 7% платні працівника, що є основою для визначення обов'язкового внеску на соціальне страхування.
(2) Працівник може обрати сплату додаткового внеску зі свого винагородження, яке він отримує від роботодавця, що підтримує пенсійну програму для працівників, у якій бере участь працівник.
(3) Фірми по страхуванню життя, взаємні страхувальники життя, інвестиційні фонди або пенсійні фонди для працівників забезпечують підтримку окремих рахунків учасника для коштів з основного і додаткового внеску в такий спосіб, що дозволяє здійснювати їхню окрему виплату або повернення.
(4) Працівник може збільшувати оголошений основний внесок у межах, визначених у п. 1, а також збільшувати додатковий внесок, в абсолютному або відсотковому вимірі. Якщо внесок установлено у відсотковому вимірі, роботодавець обчислює внесок на основі квартального винагородження працівника, для наступного кварталу. Винагородження, сплачене за довші періоди, враховується пропорційно.
(1) Внески, що сплачуються фірмам по страхуванню життя, взаємним страхувальникам життя, інвестиційним фондам або пенсійним фондам для працівників, обчислюються і відраховуються роботодавцями з чистого винагородження, що виплачується працівникам і переказується на рахунки працівників.
(2) Внески (в сумах, оголошених працівником) обчислюються, відраховуються і переказуються роботодавцем у такий спосіб: якщо винагородження виплачується щомісяця або частіше - з кожної виплати винагородження; якщо винагородження виплачується рідше, ніж один раз на місяць - згідно з пенсійною угодою компанії.
Величина відрахованого основного внеску, у визначених цим законом межах, не враховується як частина винагородження, що є основою для визначення обов'язкових внесків роботодавця або працівника на соціальне страхування.
(1) Наскільки це стосується складання пенсійних угод працівника, угод з інвестиційними фондами, фірмами по страхуванню життя або взаємними страхувальниками життя, або пенсійними фондами для працівників, роботодавець діє від свого імені, а також відповідно від імені страхувальників, пенсійних фондів для працівників, фондів для працівників або інвестиційних фондів.
(2) Роботодавець несе відповідальність перед учасниками за невиконання або неправильне виконання своїх обов'язків , що витікають з пенсійної угоди компанії, а також за своєчасність і правильність обчислення, відрахування і переказу внесків на рахунки працівників.
(1) Виплата, коштів, накопичених згідно з пенсійною програмою для працівників, можлива лише за таких обставин:
1) на прохання учасника після досягнення віку 60 років або після отримання права на достроковий вихід на пенсію, або якщо належний орган видав посвідчення про отримання права на пенсію по непрацездатності у зв'язку з нездатністю продовжувати роботу;
2) після досягнення учасником віку 70 років, якщо до того він не подавав прохання про виплату йому коштів;
3) у випадку ліквідації пенсійного фонду або товариства для працівників, якщо не зроблено переказ або товариство не переходить під управління іншого пенсійного товариства;
4) у випадку ліквідації пенсійного фонду для працівників, , якщо не зроблено переказ;
5) у випадку ліквідації фірми по страхуванню життя або взаємного страхувальника життя, якщо не зроблено переказу або права стосовно угоди, складеної роботодавцем і страхувальником, не передано іншій фірмі по страхуванню життя або взаємному страхувальнику життя;
6) у випадку смерті учасника - його вигодонабувачам або спадкоємцям, названим у страховій угоді.
(2) На прохання учасника, кошти можуть виплачуватися у формі одноразової виплати або у формі чергових виплат, готівкою або переказом на зазначений рахунок, включно з рахунком фірми по страхуванню життя або взаємного страхувальника життя, за умови, що він не підтримується, як частина пенсійної програми працівників. Одноразова виплата повинна здійснюватися не пізніше трьох місяців після подання прохання про неї. У випадку чергових виплат, перша виплата повинна робитися не пізніше одного місяця після подання прохання про неї, якщо учасник не зазначає пізнішу дату виплати.
(3) Незатребувана виплата здійснюється у формі одноразової виплати не пізніше трьох місяців після досягнення учасником віку 70років.
(4) Виплата призводить до втрати права участі у пенсійній програмі для працівників у майбутньому, за винятком ситуації, згаданої у п. 1.3.
(5) Виплата не може здійснюватися у ситуації, згаданій у Ст. 5.3, якщо після виплати працівник залишається учасником іншої пенсійної програми. У такому випадку може здійснюватися тільки переказ.
(1) Статут пенсійного фонду для працівників, угода з інвестиційним фондом, або угода з фірмою по страхуванню життя або взаємним страхувальником життя повинні визначати, згідно з положеннями пенсійної угоди компанії, строки і умови чергових виплат, забезпечуючи можливість припинення чергових виплат і одноразової виплати не пізніше ніж через три місяці і передачі прав третім сторонам, разом з можливістю їхнього одночасного блокування на обумовлений наперед термін.
(2) Правила обчислення і виплати коштів, накопичених на рахунку пенсійного фонду для працівників, регулюються Законом про організацію і діяльність пенсійних фондів, коштів, накопичених на рахунках інвестиційних фондів - Законом про інвестиційні фонди, і коштів, накопичених на рахунках фірм по страхуванню життя і взаємних страхувальників - Законом про страхування. Докладні правила викладено у належних статутах або правилах.
(3) На виплати, що здійснюються відповідно до цього закону, не поширюються обмеження Закону про іноземну валюту від 2 грудня 1994 р. (DzU № 136/703, 1995 № 132/641, 1996 № 106/496) стосовно переказу іноземної валюти за кордон і продажу іноземної валюти банками іноземним громадянам.
(1) Переказ до іншої фірми по страхуванню життя, взаємного страхувальника життя, інвестиційного фонду або пенсійного фонду для працівників здійснюється на прохання працівника, коли участь у попередній програмі припиняється і після приєднання до нової програми в результаті зміни роботодавця, відмови від попередньої програми або ліквідації пенсійної програми для працівників.
(2) Пенсійна угода компанії повинна включати строки і умови прийняття нових учасників, що мають намір перевести свої кошти і брати участь у пенсійній програмі для працівників після зміни ними роботодавця, якщо вони відповідають умовам угоди.
(3) Угоди, складені з фірмами по страхуванню життя або взаємними страхувальниками життя, угоди з інвестиційними фондами і статути пенсійних фондів для працівників повинні визначати дати і умови і забезпечувати отримання переказів і прийняття учасників, що мають намір продовжувати участь у пенсійних програмах для працівників.
(1) Повернення коштів, накопичених у програмі, здійснюється у випадку припинення угоди учасником: у випадках, визначених цим законом і у випадку ліквідації програми, якщо немає обгрунтування для їхньої виплати або переказу.
(2) Суб'єкт, що управляє коштами, забезпечує їхнє повернення у такі строки і у такий спосіб, як зазначено у поданому працівником сповіщенні.
(3) У випадку повернення коштів, що походять з додаткових внесків, роботодавець обчислює і утримує плату за обслуговування пенсійної програми учасника, сума якої обчислюється згідно з пенсійною угодою компанії.
Виплата, переказ або повернення коштів, накопичених в інвестиційному фонді в процесі реалізації пенсійної програми для працівників, здійснюються у грошовій формі після вилучення одиниць, що утримуються фондом на рахунку учасника.
(1) Учасник може у будь-який час припинити пенсійну угоду у письмовій формі, подавши сповіщення роботодавцю; обумовлений угодою компанії термін сповіщення не може бути коротше одного місяця і довше трьох місяців.
(2) У випадку припинення угоди, накопичені до цього часу кошти на рахунку працівника залишаються на рахунку до дня їхньої виплати згідно з умовами пенсійної угоди компанії, за винятком переказу до іншої пенсійної програми для працівників на прохання учасника.
(3) У випадку припинення угоди внаслідок злиття, розділення, продажу компанії або її організованої частини, що супроводжується зміною роботодавця, ліквідацією програми у зв'язку з ліквідацією роботодавця або фонду для працівників, або його неплатоспроможністю, накопичені кошти повертаються на прохання учасника.
(4) Повернення коштів з додаткових внесків здійснюється у випадку припинення пенсійної угоди працівника на прохання працівника у строки і на умовах, що передбачені пенсійною угодою компанії. У випадку припинення угоди і виплати коштів, накопичених за рахунок додаткових внесків, учасник втрачає своє право на участь у пенсійних програмах для працівників у майбутньому.
(1) У своїй заяві, учасник пенсійної програми для працівників може розпорядитися коштами, накопиченими на його рахунку в результаті участі у пенсійній програмі для працівників, зазначивши вигодонабувача, що отримає кошти у випадку його смерті.
(2) Якщо учасник не визначає, що робити з його коштами у випадку його смерті, вигоду здобувають його спадкоємці відповідно до загальних чинних норм і правил. У такому випадку виплата здійснюється не пізніше 1 місяця після подання посвідчення про чинність їхніх прав успадкування, причому спадкоємці повинні зазначити особу, уповноважену отримати виплату.
Кошти, накопичені в рамках пенсійної програми працівників з основних внесків, не підпадають під дію адміністративних або судових виконавчих рішень, якщо це не стосується зобов'язання виплатити їх або повернути; у такому випадку вони підпадають під дію виконавчого судочинства від того дня, коли вони підлягають виплаті. Ці обмеження не стосуються виконавчого судочинства з метою задоволення позовів про виплату аліментів.
(1) Пенсійна програма для працівників може ліквідуватися у таких випадках:
1) ліквідація або неплатоспроможність роботодавця
2) ліквідація або неплатоспроможність фірми по страхуванню життя або взаємного страхувальника життя;
3) ліквідація інвестиційного фонду або пенсійного фонду для працівників;
4) зменшення величини коштів, внесених у рамках програми, нижче рівня, обумовленого угодою з фірмою по страхуванню життя або взаємним страхувальником життя, інвестиційним фондом або статутом пенсійного фонду.
(2) У випадку ліквідації програми в ситуаціях, згаданих у пп 1.1 і 1.3, угода з фірмою по страхуванню життя або взаємним страхувальником життя повинна забезпечувати підтримку коштів на рахунках згідно з положеннями угоди, що на цей час зберігає чинність, поки згадані кошти не виплачено, не переказано на інший рахунок згідно з новою страховою угодою, запропонованою учаснику, або не виплачено переказом, якщо учасник не припиняє угоду і не звертається з проханням про повернення коштів.
(3) У випадках, згаданих у пп. 1.2 і 1.3, роботодавець зобов'язаний забезпечити складення нової угоди з новим взаємним страхувальником життя або фірмою по страхуванню життя, інвестиційним фондом або товариством для працівників, і запропонувати внесення необхідних поправок до пенсійної угоди компанії.
(4) Роботодавець розсилає учасникам рішення про ліквідацію пенсійної програми для працівників, з повідомленням причин ліквідації і дати, з якої припиняється обчислення і нарахування внесків, а також зазначенням заходів, що вживаються ним згідно з положеннями цього закону і Закону про організацію і діяльність пенсійних фондів.
(1) Для організації пенсійної програми для працівників необхідні такі заходи: складення пенсійної угоди компанії, складення угоди з інвестиційним фондом, фірмою по страхуванню життя або взаємним страхувальником життя, або заснування пенсійного товариства і ухвалення статуту пенсійного фонду для працівників, а також внесення відповідного запису в реєстр, що підтримується управлінням UN.
(2) Заява роботодавця про внесення пенсійної програми для працівників до реєстру повинна включати дані роботодавця: ім'я, постійне місце проживання, номер REGON, поштову адресу і вихідні документи, що підтверджують згадані дані, а також такі додатки: угоду зі страхувальником, угоду з інвестиційним фондом або статут товариства фонду для працівників, угоду про спільну міжфірмову пенсійну програму, пенсійну угоду компанії, зразок пенсійної угоди працівника.
(1) Запис про пенсійну програму для працівників у реєстрі повинен включати
1) дані про роботодавця, включені в заяву;
2) дані про те, чи є дана програма спільною пенсійною програмою;
3) дані про форму пенсійної програми і докладну інформацію про фірму по страхуванню життя, взаємного страхувальника життя, інвестиційний фонд або пенсійний фонд для працівників, що має управляти накопиченими коштами;
4) умови участі у програмі, включені до пенсійної угоди компанії.
(2) Роботодавець зобов'язаний забезпечити сповіщення про будь-які зміни у цих даних не пізніше двох тижнів після того, як вони сталися.
(3) Зміни у пенсійній угоді працівника набувають чинності не раніше дня внесення запису в реєстр управлінням UN.
(1) Управління UN зобов'язане розглянути заяву про внесення даної програми в реєстр у місячний термін від дня її подання.
(2) Якщо заява не відповідає умовам, визначеним у цьому законі, UN зобов'язане у місячний термін примусити роботодавця усунути невідповідність, і визначає термін такого усунення, не коротший за три тижні.
UN може відмовити у реєстрації пенсійної програми для працівників лише за обставин, згаданих у Ст. 37.2.
(1) UN здійснює нагляд за пенсійними програмами для працівників стосовно їхньої відповідності закону.
(2) Зокрема, UN має право затребувати будь-які дані, документи і пояснення щодо управління програмою від роботодавця, що управляє даною пенсійною програмою для працівників.
(3) В разі виявлення будь-яких неправильностей в управлінні даною програмою, UN сповіщає про них особу, що управляє програму, і встановлює крайній строк для їхнього виправлення.
(4) Якщо неправильності не виправлено до згаданого крайнього терміну, UN може оштрафувати особу, що управляє програмою, на суму до 500 тис. злотих.
(5) У випадках, на які цей закон не поширюється, обов'язки UN регулюються Законом про організацію і діяльність пенсійних фондів.
(1) Процедури UN регулюються Кодексом адміністративної процедури. Реєстрація, відмова від реєстрації або видалення програми з реєстру здійснюються на підставі адміністративного рішення.
(2) Міністр праці і соціальної політики окремим указом визначає докладні правила підтримки пенсійних програм, а також крайні строки і спосіб видання посвідчень про внесення до реєстру.
(1) Будь-яка особа, що без уповноваження використовує зазначені у Ст. 8 цього закону терміни у своїй назві, або для опису своєї діяльності, або з метою реклами, підлягає штрафу на суму до 1 млн. злотих або ув'язненню на термін до п'яти років.
(2) Кожний, хто від імені юридичної особи виконує згадані у Ст. 41.1 дії, підлягає тому самому покаранню.
У Ст. 1.2 Закону про податок на спадщину і дарування від 28 липня 1983 (DzU 1997 № 16/89) крапка заміняється на кому і додаються такі слова: "а також отримання неуспадкованих прав на кошти, накопичені у пенсійному фонді для працівників, відкритому інвестиційному фонді або спеціалізованому відкритому інвестиційному фонді - в результаті здійснення пенсійної програми для працівників, згідно з розпорядженням учасника цієї програми на випадок своєї смерті."
До Закону про оподаткування особистих доходів від 26 липня 1991 р. (DzU 1993 № 90/416, 134/646, 1994 № 43/163, 90/419, 113/547, 123/602, 126/626, 1995 № 5/25, 133/654, 1996 № 25/113, 87/395, 137/638, 147/686, 156/776, 1997 № 28/153, 30/164, 71/449, 85/538) вносяться такі поправки:
1) у Ст. 14.2(8) крапка заміняється на кому і додається підп. 9 у такому формулюванні:
"9) винагородження, отримане за управління пенсійною програмою для працівників учасника, у зв'язку з поверненням коштів від додаткових внесків.";
2) у Ст. 22 після підп. 1а додається підп. 1b у такому формулюванні:
"1b. Витрати роботодавця на забезпечення належного здійснення пенсійної програми для працівників згідно з положеннями норм і правил щодо пенсійних програм для працівників, також вважаються витратами, на які поширюються податкові пільги."
У Ст. 15 Закону про оподаткування доходів корпорацій від 15 лютого 1992 р. (DzU 1993 № 106/482, 134/646, 1994 № 1/2, 43/163, 80/368, 87/406, 90/419, 113/547, 123/602, 127/627, 1995 № 5/25, 86/433, 96/478, 133/654, 142/704, 1996 № 25/113, 34/146, 90/405, 137/639, 147/686, 1997 № 9/44, 28/153, 79/484) після підп. 1f додається підп. 1g у такому формулюванні
"1g. Витрати роботодавця на забезпечення належного здійснення пенсійної програми для працівників згідно з положеннями норм і правил щодо пенсійних програм для працівників, також вважаються витратами, на які поширюються податкові пільги."
(1) Роботодавці, які підтримують пов'язане з інвестиціями колективне страхування життя для своїх працівників або іншу форму колективного накопичення коштів для пенсійних завдань, і які користуються правом на відрахування відповідних витрат з основної суми для обчислення внесків на соціальне страхування, пропонують укладання пенсійних угод компанії на умовах, передбачених цим законом.
(2) Неподання до UN заяви про реєстрацію програми у річний термін призводить до втрати прав, згаданих у п. 1.
(3) Дії роботодавця щодо складання і виконання пенсійної угоди компанії, збирання внесків повернення і виплати коштів не становлять діяльності страхового органу згідно з тлумаченням Закону про страхування.
Цей Закон набуває чинності 1 січня 1999 р.