Цей закон визначає правила і способи використання надходжень від приватизації частини активів державної скарбниці для завдань, пов'язаних з реформуванням системи соціального страхування.
(1) Надходження від приватизації деяких державних підприємств і компаній з єдиним акціонером державної скарбниці, а також від продажу акцій або пакетів акцій компаній, що належать державній скарбниці, призначаються для фінансування реформи системи соціального страхування.
(2) Рада міністрів окремою постановою визначає список державних підприємств і компаній з єдиним акціонером державної скарбниці, надходження від приватизації яких , з урахуванням положень Ст. 6-8, використовуються з метою, визначеною у Ст. 1.
(3) У постанові, згаданій у п. 2, Рада міністрів також визначає список компаній, частиною акцій яких володіє державна скарбниця, і акції або частки в яких, що належать державній скарбниці, продаються з метою, згаданою у п. 1.
(1) Державна компанія або підприємство, що підлягає процедурі ліквідації або банкрутства, відповідно до закону виключається зі списку, згаданого у пп. 2 і 3 Ст. 2.
(2) Якщо включені до згаданого у пп. 2 і 3 Ст. 2 списку державні компанії або підприємства зазнають організаційно-правових змін, зокрема у формі злиття або розділення, на утворені внаслідок таких змін суб'єкти поширюються положення цього закону.
Сума згаданих у п. 1 Ст. 2 надходжень визначається законом про державний бюджет.
Згадані у Ст. 4 надходження представляють бюджетні доходи, призначені для фінансування реформи системи соціального страхування.
Норми і правила щодо продажу акцій за приватизаційні облігації не порушують положення Закону від 6 березня 1997 р., що стосуються компенсування регулярної неспроможності підвищити заробітну плату працівникам бюджетного сектору і витрат на певне підвищення або доплати до пенсій по старості і пенсій по непрацездатності (Dziennik Ustav № 30, item 164).
Цей Закон не порушує права на вільне придбання акцій, визначених іншими нормами і правилами.
Цей закон не порушує резерви державної скарбниці, призначені для завдань денаціоналізації, що визначені іншими нормами і правилами.
(1) Приватизаційні облігації (тут і надалі - "облігації) - це скарбничі цінні папери на пред'явника, призначені для плати за акції, що продаються державною скарбницею на умовах, визначених Законом про випуск акцій.
(2) Державна скарбниця не може відмовитися прийняти плату облігаціями за акції, призначені для продажу за облігації.
(3) Плата облігаціями за акції, що продаються державною скарбницею, допускається не раніше трьох місяців від дня випуску облігацій.
(1) Облігації можуть випускатися, тільки якщо в даному фінансовому році бюджетні доходи за рахунок згаданих у п. 1 Ст. 2 надходжень менші за суму бюджетних витрат на завдання, пов'язані з фінансуванням реформи системи соціального страхування.
(2) У випадку, згаданому у п. 1, міністр фінансів уповноважений окремою постановою визначити вартість випусків приватизаційних облігацій, або підвищити вартість випусків інших скарбничих цінних паперів.
(1) За домовленістю з державним скарбником, міністр фінансів окремою постановою визначає умови випуску згаданих у Ст. 9 облігацій, зокрема: номінальну вартість облігацій, загальну суму, на яку випускаються облігації, величину і уиови виплати відсотку, умови і строки погашення, спосіб визначення ціни випуску і процедуру продажу облігацій. У постанові емітент також визначає компанії, акції яких продаються за облігації, спосіб плати облігаціями за акції, і дату, на яку державна скарбниця зробить визначені постановою акції доступними для придбання.
(2) Постанова про випуск облігацій може передбачати можливість плати за облігації кредитуванням власника облігацій попередніх випусків на суму, відповідну ціні акцій, на визначених згаданою постановою умовах.
Облігації можуть купувати польські та іноземні громадяни, а також корпорації і компанії, що не мають корпоративного статусу.
(1) Відповідно до закону, вважаються анульованими облігації, що були погашені або використані для плати за акції, продані державною скарбницею.
(2) Суб'єкт, що продає акції від імені державної скарбниці, доповідає міністру фінансів про анулювання облігацій, використаних для плати за акції.
Відповідно до закону про позовну давність, вимоги про погашення облігацій визнаються недійсними через 10 років після призначеної дати їхнього погашення.
Комерціалізація і приватизація суб'єктів, включених до згаданого у Ст. 2 списку, регулюється положеннями Ст. 3-20 і 31а-38 Закону про комерціалізацію і приватизацію державних підприємств (тут і надалі - "Закон про комерціалізацію") від 30 серпня 1996 р. (Dziennik Ustav № 118, item 561, № 156, item 775; 1997 № 32, item 184), якщо інше не передбачене цим Законом.
Акції згаданих у Ст. 2 компаній, включно з акціями компаній, створених за допомогою комерціалізації державних підприємств, включених до списку, не можуть використовуватися з метою, зазначеною у підп. 1 п. 1 Ст. 55 Закону про комерціалізацію.
У Законі про відомство державного скарбника від 8 серпня 1996 р. (Dziennik Ustav № 106, item 493) п. 4 Ст. 10 формулюється таким чином:
"4. Надходження від приватизації, з урахуванням підп. 1 п. 2 Ст. 14, становлять дохід державного бюджету."
У Законі про комерціалізацію і приватизацію державних підприємств від 30 серпня 1996 р. (Dziennik Ustav № 118, item 561, № 156, item 775; 1997 № 32, item 184) Ст. 56 формулюється таким чином:
"Стаття 56. У кожній компанії, створеній в результаті приватизації, принаймні 10% акцій, що виставляються на продаж у формі публічно оголошеної пропозиції, призначаються для завдань, пов'язаних з реформою системи соціального страхування."
Не пізніше 6 місяців від дня, коли згадані у п. 2 Ст. 2 цього закону положення набувають чинності, директори державних підприємств, зазначених у цих положеннях, подають державному скарбнику документи, необхідні для комерціалізації.
Цей закон набуває чинності через 14 днів після його оприлюднення, за винятком Ст. 17, що набуває чинності у день оприлюднення, з дійсністю від 1 січня 1998 р.