Л.НЕЧАЄВА |
Парадоксальне, на перший погляд, поєднання - молодь i пенсiя. Здавалося б, якщо людинi до пенсiйного вiку ще 40 рокiв - навiщо їй замислюватися над розмiрами майбутнiх пенсiйних виплат? Як свiдчить досвiд, до всього потрiбно готуватися заздалегiдь. Якщо ти мрiєш вступити до вищого навчального закладу, рiк-два потрiбно ретельно вивчати предмети вступних iспитiв. Як не дивно це звучить, але готуватися потрiбно i до старостi. Зараз перспектива пенсiйного вiку видається тобi надзвичайно вiддаленою. Проте думати про неї потрiбно вже сьогоднi. Якої старостi ти хотiв би для себе? Бiльшiсть людей неодмiнно вiдповiсть - забезпеченої! Ми знаємо, в якому скрутному становищi перебувають нинiшнi пенсiонери. У багатьох пенсiї нижчi за прожитковий мiнiмум. При цьому сьогоднiшнi пенсiонери вибору не мали. Однак вибiр маєш ти! В чому полягає цей вибiр? Якi можливостi для заощадження грошей на старiсть може дати нове законодавство у сферi пенсiйної реформи? Як пiдготуватися до старостi? Найнадiйнiший спосiб отримати вiдповiдь - скористатися можливостями, якi надає пенсiйна реформа.
В Українi iсторично склалася однорiвнева схема пенсiйного забезпечення на засадах солiдарностi поколiнь. Солiдарнiсть поколiнь означає, що пенсiї працiвникiв, що завершили трудову дiяльнiсть, фiнансує нинiшнє поколiння працiвникiв, яке, у свою чергу, сподiвається на фiнансування своїх пенсiй наступними поколiннями. Солiдарний принцип фiнансування пенсiй може мати мiсцелише при явному перевищеннi чисельностi молодих працiвникiв перед кiлькiстю пенсiонерiв.
Сучасна демографiчна ситуацiя у свiтi, та i в Українi, характеризується термiном "старiння нацiї". Це означає збiльшення частки пенсiонерiв у структурi населення. Тобто з часом кожний працiвник буде "утримувати" вiдносно бiльшу кiлькiсть пенсiонерiв. А в Українi демографiчна ситуацiя - одна iз найскладнiших у Європi. Якщо на початку 60-х рокiв минулого сторiччя населення України старше 60 рокiв складало 11%, то сьогоднi ця чисельнiсть майже подвоїлась i, починаючи з 2011 року, почне стрiмко зростати до рiвня майже 30% населення України. Пiк демографiчного навантаження буде досягнуто у 30-х роках ХХI сторiччя - на 10 осiб працездатного вiку припадатиме 11 пенсiонерiв (тобто один працюючий утримуватиме одного пенсiонера).
Такого не витримає нiхто. Тому пенсiйнi системи удосконалюються практично у всьому свiтi, i в першу чергу у країнах iз високорозвиненими суспiльними вiдносинами. Це зумовлено, насамперед, тенденцiями старiння населення. Скрiзь запроваджуються системи пенсiйного забезпечення, якi побудованi на принципово нових засадах, метою яких є:
У багатьох країнах свiту пенсiйнi системи вже давно стали багаторiвневими i нагадують своєрiдний "пенсiйний пирiг". На такий "пирiг" перетворюється i наша пенсiйна система. В Українi передбачається створення багаторiвневої системи пенсiйного забезпечення, яка має три складовi: солiдарну (перший рiвень), обов'язкову накопичувальну (другий рiвень) та додаткову або добровiльну накопичувальну (третiй рiвень). Перший i другий рiвнi є обов'язковими складовими частинами пенсiйногозабезпечення. Однак у мiру зростання заробiтної платнi у громадян може з'явитися бiльше вiльних грошей i виникнутибажання робити додатковi заощадження на старiсть. Здiйснити це можливо шляхом участi у системi добровiльного недержавного пенсiйного забезпечення.
Накопичувальнi пенсiйнi системи передбачають накопичення кожним працiвником пiд час трудової дiяльностi капiталу, що використовується при виходi на пенсiю. Тим самим фактично виключається вплив ефектiв старiння населення, якi призводять до неспроможностi солiдарного принципу фiнансування. Накопичувальнi пенсiйнi системи призводять до зростання накопичень, розвитку фiнансових та фондових ринкiв та економiки в цiлому. Основу такої системи становитимуть: недержавнi пенсiйнi фонди, корпоративнi та професiйнi пенсiйнi фонди, банкiвськi установи.
Перевагою системи добровiльного пенсiйного забезпечення є нарахування складного проценту по заощадженнях. Складнийпроцент означає, що фiнансова установа нараховує процент (iнвестицiйний дохiд) як на внески, так i на вже отриманий iнвестицiйний дохiд. Навiть незначнi, але регулярнi внески у молодому вiцi дають в результатi суттєвi пенсiйнi заощадження. А якщо врахувати й податковi пiльги, якi передбаченi законодавством, то величина заощаджень буде ще бiльшою.
Наприклад, Олексiй сплачує пенсiйнi внески за ставкою 5%, починаючи з 25 рокiв. Тарас сплачує внески за ставкою 10% вiд свого заробiтку, але починаючи з 45 рокiв. Обидва виходять на пенсiю у 65 рокiв. Завдяки тому, що Олексiй почав сплачувати ранiше, вiн отримає пенсiю принаймнi на 15% вищу, внаслiдок застосування складного вiдсотка. Так що подбай про себе сьогоднi - i забезпечиш собi безбiдну старiсть.
Ще цiкаве питання: чому чоловiки та жiнки мають рiзний пенсiйний вiк (жiнки - 55 рокiв, чоловiки - 60)? Так склалося iсторично, вiд самого початку запровадження солiдарної пенсiйної системи у Нiмеччинi за часiв канцлера Отто фон Бiсмарка. У середньостатистичнiй нiмецькiй сiм'ї чоловiк був на п'ять рокiв старший за дружину. Це означало, що якщо пенсiйний вiк був би однаковим, то чоловiки виходили б на пенсiю на п'ять рокiв ранiше, нiж їхнi дружини. Давня традицiя продовжує iснувати i до нашого часу, хоча i не всюди.
газета "Київська правда", 18 вересня 2003 року