10 липня 2003 року в Міністерстві праці та соціальної політики України пройшла прес-конференція Міністра Михайла Миколайовича Папієва. Тема розмови: ухвалення Верховною Радою України двох базових законопроектів пенсійної реформи: "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про недержавне пенсійне забезпечення". Учасниками прес-конференції також були член Експертної Ради Міністерства праці та соціальної політики України, експерт із загальнообов'язкового пенсійного страхування Наталія Василівна Горюк; член цієї ж Ради, експерт із недержавного пенсійного забезпечення Анна Анатоліївна Нечай та керівник проекту технічної допомоги Агентства США з міжнародного розвитку / компанії ПАДКО "Впровадження пенсійної реформи в Україні" Грег МакТаггарт.
Вела прес-конференцію керівник прес-служби Міністерства праці та соціальної політики України Оксана Іванівна Грибанова. На початку вона надала слово пану Папієву. Михайло Миколайович відзначив важливість ухвалення "пенсійних " законів та запровадження нової пенсійної системи з 1 січня 2004 року, перерахував деякі зміни, що очікують українських пенсіонерів з цієї дати: буде знято верхнє обмеження розміру пенсії - надалі її розмір буде впритул залежати від страхового стажу та розміру заробітної плати. В пенсійній системі з'являється нове поняття страховий стаж.
Про це потрібно сказати окремо. Адже, тепер до страхового стажу для призначення пенсії буде зараховуватись лише той період за який сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Інформація про сплачені страхові внески міститься в системі персоніфікованого обліку в територіальних органах ПФУ. Тепер кожна застрахована особа повинна бути зацікавленою, аби за неї роботодавці сплачували правильно та своєчасно пенсійні внески.
Після виступу Михайло Папієв запропонував журналістам ставити питання. Їх було чимало.
Журналісти цікавились, що станеться з пенсійним віком у реформованій пенсійній системі? Міністр заспокоїв присутніх, що межа пенсійного віку - 60 років для чоловіків та 55 років для жінок залишиться незмінною. Проте Закон стимулює вихід на пенсію у більш пізньому віці, у разі відмови від пенсії особа згодом отримуватиме більшу пенсію (розмір збільшення коливатиметься від 3% за один рік відстрочки до 85,32% за 10 років).
Представників ЗМІ дуже зацікавила інформація про те, що починаючи з 1 січня 2004 року за матеріалами пенсійних справ будуть перераховані пенсії нинішнім пенсіонерам і розмір їх у середньому збільшиться на 25%. "Це збільшення фінансово обґрунтоване, гроші у ПФУ на це є," - розвіяв пан Папієв побоювання скептиків.
Розповів Міністр також про нову обов'язкову накопичувальну складову української пенсійної системи, яка буде запроваджена після виконання певних вимог і розмір відрахувань із заробітної плати не буде перевищувати 7%. Не всі громадяни України стануть учасниками такої системи. Тільки ті особи, яким на момент запровадження обов'язкової Накопичувальної системи залишиться 20 років до призначення пенсій, будуть в обов'язковому порядку сплачувати пенсійні внески до Накопичу вального фонду. А особи, яким до призначення пенсії залишиться 10 років матимуть право вибору. Всі інші громадяни, яким на момент введення Накопичувальної системи до виходу на пенсію залишиться менше чим 10 років, будуть учасниками лише солідарної системи. Проте на "гаманці" пересічного українця - учасника Накопичу вальної системи, це не відіб'ється - саме на цей відсоток буде збільшена заробітна плата. Внески в обов'язкову Накопичу вальну систему будуть власністю платника таких внесків.
На питання журналіста щодо індексації пенсійних виплат, Михайло Миколайович відповів, що в новій пенсійній системі передбачене індексування пенсій відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Також, крім індексації, розмір пенсій буде підвищуватись не менше чим на 20% темпів зростання середньої зарплати по країні. Розмір та порядок такого підвищення визначатиметься у межах бюджету ПФУ за рішенням Кабінету Міністрів України.
Детально Міністр зупинився ще на одному моменті: із впровадженням Закону пенсійні кошти можуть витрачатися лише на застрахованих осіб. Принцип пенсійного страхування, покладений в основу пенсійної реформи, унеможливлює випадки, коли "пенсійними" грошима, затикають "дірки " в державному бюджеті або використовують не за призначенням в будь-який інший спосіб.
Цілий блок питань стосувався недержавного пенсійного забезпечення. Журналістів цікавило, чи не існує загроза того, що адміністратори майбутніх пенсійних фондів "проїдять" пенсійні накопичення. Відповідь була однозначною: ні, неможливо. Закон "Про недержавне пенсійне забезпечення" запроваджує цілу низку "превентивних" заходів щодо цього. Кожна з установ, що бере участь у роботі пенсійного фонду: як то банк-зберігач, адміністратор, компанія по управлінню активами, Рада Фонду має свої повноваження і тому не може приймати рішення самостійно. Перебудувати свою роботу за новою схемою багатьом уже існуючим недержавним пенсійним фондом буде складно: саме тому деякі з них виступали проти ухвалення Закону. Але переведення діючих НПФ у "правове поле" дозволить зробити збереження та примноження пенсійних внесків громадян до таких фондів більш безпечним, - вважає Міністр.
Неабияке зацікавлення журналістів викликали питання, що залишалися спірними після ухвалення Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в другому читанні. Йдеться про пенсійне страхування для підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування, працівників сільськогосподарських підприємств, що сплачують фіксований податок, та військовослужбовців. Питання врегульовані наступним чином: підприємці - "спрощенці" будуть платити окремий "пенсійний" внесок до ПФУ, розмір якого визначатиме Кабінет Міністрів; за селян частину пенсійного внеску платитиме держава, військовослужбовцям й надалі платитимуть пенсії з державного бюджету.
Згідно ухваленого законодавства Пенсійний фонд ще 5 років буде залишатися органом виконавчої влади, після закінчення цього терміну він перейде на управління за принципом трипартизму. Михайло Миколайович Папієв пояснив, що під трипатртизмом мається на увазі управління Фонду представниками держави, роботодавців та найманих працівників.
Журналістів цікавило також питання як в новому законодавстві врегульовано питання стосовно працюючих пенсіонерів? Працюючі пенсіонери будуть отримувати пенсію в період роботи, крім тих осіб, яким призначена пенсія достроково відповідно до Закону України "Про зайнятість населення".
Члени Експертної Ради при Міністерстві праці та соціальної політики України доповнювали відповіді Міністра.
Окреме питання журналіста було адресоване керівникові проекту "Впровадження пенсійної реформи в України" Грегу МакТаггарту. Стосувалося воно перепрофілювання напрямків діяльності проекту після прийняття Верховною Радою пенсійних законів. Пан Грег ознайомив присутніх з результатами соціологічного загальноукраїнського опитування щодо ставлення населення до пенсійної реформи. Згідно його результатів, 98% респондентів вважають пенсійну реформу потрібною, проте лише 9% достатньо знайомі з її змістом. Завдання проекту на наступний період роботи полягатиме в тому, щоби всі громадяни України ознайомилися із сутністю реформування пенсійної системи. Також експерти Проекту працюватимуть над підвищенням надійності української пенсійної системи спільно з новоствореною Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг, адже це є одним з ключових аспектів успішності пенсійної реформи.
Пан Папієв запевнив журналістів, що інформаційно-роз'яснювальна робота щодо положень пенсійної реформи буде одним з найбільших пріоритетів роботи також і для Міністерства праці та соціальної політики України. Для того, щоб журналісти усвідомили обсяг інформації, яку потрібно "донести" до населення він продемонстрував 95-сторінковий Закон "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Наостанку Михайло Миколайович висловив сподівання, що представники ЗМІ також долучаться до цієї роботи.
Прес-реліз прес-служби Міністерства праці та