21 липня 2004 року Український освітній центр реформ провів засідання Національного прес-клубу реформ на тему: "Реформа заробітної плати в контексті змін у системі пенсійного забезпечення"
В засіданні прес-клубу взяли участь:
Олексій Зарудний, заступник Голови правління Пенсійного фонду України
Василь Піддубний, заступник Голови Федерації роботодавців України
Олександр Товстенко, директор департаменту Міністерства праці та соціальної політики України
Дмитро Пиріг, президент Національної асоціації НПФ та адміністраторів України
Основне питання, яке обговорювалось на засіданні: Яким чином пенсійна реформа впливає на реформування заробітної плати?
Першим до слова був запрошений Зарудний О.Б., який коротко та лаконічно озвучив, що в новій пенсійній системі розмір пенсії знаходиться в прямій залежності від розміру заробітної плати. Пенсія - це похідна від заробітної плати.
Олексій Зарудний навів дані про підсумки роботи Пенсійного фонду України за перше півріччя 2004 року:
В чому проблема найбільша: низькі зарплати у працюючих - малі розміри пенсій у пенсіонерів.
Для того щоб забезпечити виплату пенсій на рівні не нижче прожиткового мінімуму, необхідно щоб внески сплачувались із середньої зарплати 800 грн, а за статистикою середня зарплата в червні трохи більша 500грн.
В деяких регіонах середня зарплата навіть нижча від середньої пенсії.
Як висновок - потрібна реформа заробітної плати. На сьогодні в собівартості продукції доля зарплати складає всього 15%.
Правила нарахування пенсій в системі пенсійного страхування будуть примушувати роботодавців легалізовувати заробітну плату своїх працівників, адже тільки з офіційно виплаченої зарплати сплачуються внески і тільки офіційна зарплата враховується при призначенні пенсій.
За словами Олександра Товстенко, реформа заробітної плати почалась ще в 1991 році.
Регулювання заробітної плати тепер носить децентралізований характер, тобто більшість умов при формуванні зарплати встановлює роботодавець через заключення колективних договорів з працівниками. При цьому спостерігається слабка роль профспілок, оскільки вони не в повній мірі захищають права працівників в цьому процесі.
А державне регулювання обмежене тільки встановленням мінімальної зарплати.
Урядом визначені шляхи підвищення зарплати:
За словами Василя Піддубного, реформи зарплати роботодавці не відчувають, а скоріше і не знають, що вона вже більше 10 років проходить.
Нарешті пенсійна реформа почала активно зрушувати реформу зарплати. Тепер кожен працюючий буде вимагати від держави реальних кроків в реформуванні зарплати.
Зараз складається така ситуація: низький Фонд заробітної плати (ФЗП), низькі відрахування до ПФУ, низькі пенсії.
Що потрібно зробити:
Про нову систему недержавного пенсійного забезпечення розповів Дмитро Пиріг.
В принципі в новій пенсійній системі все практично залежить від розміру заробітної плати, в тому числі і внески до недержавного пенсійного фонду.
Створення на підприємствах НПФ - це ефективний соціальний та економічний стимул до розвитку національного виробника, що базується на особистій зацікавленості кожного робітника цього підприємства.
Створювати НПФ можуть тільки прибуткові підприємства. В Законі закладена можливість самофінансування - до 10% в перші п"ять років діяльності системи.
Держава створює пільговий режим оподаткування внесків до НПФ. Пенсійні кошти НПФ стануть довгостроковими інвестиціями в українську економіку. Це збільшить грошову масу, а значить призведе до зменшення ставок кредитування підприємств.
Після виступів розгорілась дискусія щодо необхідності комплексного реформування заробітної плати.
Представник Федерації профспілок України Людмила Раскова озвучила позицію профспілок щодо встановлення погодинної оплати праці. Профспілки вважають, що це зарано. При такому підході можлива експлуатація робітників, адже роботодавець буде брати на роботу тільки на 1, 2 години і платити значно менше, ніж тепер, хоча і на сьогодні ще не всі витримують вимогу сплачувати зарплату не нижче 205 грн. І не допомагає в багатьох випадках колективно-договірний процес.
Звичайно, поштовх у подальшому реформуванні заробітної плати зробить пенсійна реформа, але сама держава має визначати приорітети в реформуванні оплати праці. Досвід інших країн говорить про те, що цьому питанню потрібно приділяти багато уваги. Саме тому, що держава не визначає приорітети в цьому питанні, уже в період проведення перерахунків пенсій, при новому призначенні пенсій після 1 січня 2004 року постраждала вся бюджетна сфера. У них мала зарплата, значить мала пенсія.
Висновок ведучого: реформування оплати праці потребує комплексного підходу, а проведення пенсійної реформу призведе і до активнішого реагування з боку держави до реформи зарплати. Це є нагальною вимогою часу.