Організувала зустріч Українська освітня програма реформ. Відкрив засідання керівник Національного прес-клубу реформ Сергій Губін.
Головна проблема цієї теми полягає в тому, яким чином співвіднести дуже низькі ставки відрахувань до Пенсійного фонду з боку підприємців, що застосовують спрощену систему оподаткування, з принципом соціальної справедливості, який покладений в основу майбутньої пенсійної системи щодо залежності розміру пенсій від розміру сплачених внесків?
Пенсійна реформа, що спрямована на покращання соціальної захищеності людей літнього віку, одним із головних своїх принципів визначає, який саме внесок конкретної особи визначається як база для розрахунку пенсії. Протягом якого періоду і скільки коштів було перераховано людиною до солідарної та накопичувальної складових пенсійної системи - саме ці чинники визначатимуть розмір пенсійних виплат. У цьому полягає соціальна справедливість, що дозволяє говорити про перехід від пенсійного забезпечення до пенсійного страхування, яке вже давно функціонує у більшості країн світу.
Спрощена система оподаткування, що приносить до державної скарбниці більше ніж 1,3 млрд. грн. за рік, створена з метою пожвавлення розвитку малого підприємництва та виведення його з тіні. Одним з її переваг є те, що вона дозволяє максимально спростити сплату податків та зменшити їх розмір. До переліку виплат, об'єднаних у різних формах спрощеної системи оподаткування, належать й збори до Пенсійного та інших соціальних фондів. При цьому фактичний розмір сплати податку одним підприємцем складає приблизно 50 грн. на місяць, з них до Пенсійного фонду - трохи більше 20 грн., що значно відрізняється від сум, сплачених громадянами, що не використовують спрощені механізми оподаткування. Але ж пенсія не може бути вищою за сплачений внесок. Відповідно, після досягнення пенсійного віку так само й пенсії "спрощенців" відрізнятимуться від пенсій громадян, що платять податки за звичайною схемою.
Звичайно, до платників спрощеної системи оподаткування може бути застосований спеціальний підхід щодо нарахування майбутніх пенсій. Але врешті решт все буде зведене до перерозподілу пенсійних коштів: чиїсь сплачені внески будуть спрямовуватися на фінансування пенсій осіб, які такі внески не робили. Навряд чи такий підхід є справедливим.
Поєднання спрощеної системи оподаткування та принципу соціальної справедливості пенсійної системи, що зачіпає інтереси понад 2 млн. осіб (платників єдиного податку), є досить непростим питанням, яке потребує всебічного обговорення у суспільстві. Майбутні законодавчі та нормативні акти, котрі будуть регулювати ці питання, мають застосовувати підходи, що максимально врахують інтереси всіх сторін.