Засідання прес-клубу відвідали 45 журналістів з різноманітних видань
На запитання журналістів відповідали:
Основні питання:
На них відповідали таким чином:
У Верховній Раді створена Робоча група по доопрацюванню законопроекту "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Членами робочої групи є народні депутати, представники міністерств і відомств та науковці. В жовтні та листопаді Робоча група буде активно працювати, але питань по законопроекту дуже багато....
Законопроект України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ще 15 листопада 2001 року прийнятий Верховною Радою України в першому читанні. Сьогодні цей документ доопрацьовується Робочою групою для подання його на друге читання.
Законопроект України "Про недержавне пенсійне забезпечення" нещодавно поданий Урядом у Верховну Раду для повторного першого читання.
Прийняття саме цих базових законопроектів стане реальною можливістю створення належної законодавчої бази, яка дозволить побудувати цивілізовану пенсійну систему.
За законопроектами майбутня пенсійна система базується на чіткому розподілі матеріального забезпечення осіб в залежності від їх трудової участі: ті, хто працював та сплачував внески до Пенсійного фонду, будуть забезпечуватись пенсіями у рамках загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (пенсія в залежності від сплачених внесків).
Така пенсійна система України передбачає удосконалення солідарної системи та доповнення її системою виплат із накопичувальної пенсійної системи як на обов'язковому так і на добровільному рівнях.
Загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням будуть охоплені всі працюючі громадяни, в тому числі і ті, які забезпечують себе роботою самостійно, наймані працівники у приватному секторі економіки, агропромисловому комплексі, а також охоплені новими формами господарювання на селі та всі особи, які досягли 16-річного віку.
Передбачається збереження права виходу на пенсію жінками в 55 років та чоловіками в 60 років. Одночасно надається можливість пізнішого виходу на пенсію з підвищенням її від 3 відсотків за один рік пізнішого виходу на пенсію до 85,32 відсотки за десять років більш пізнішого виходу на пенсію.
Розміри пенсій за віком встановлюватимуться в залежності від розміру заробітної плати, з якої сплачено пенсійні внески та страхового стажу, протягом якого вони сплачувались та обліковувались в системі персоніфікованого обліку відомостей загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. За рахунок перерозподілу страхових внесків у солідарній системі будуть виплачуватись пенсії за інвалідністю та у разі втрати годувальника. Передбачається встановлення для працівників з нижчими доходами найменшої пенсії за віком на рівні 20 відсотків середньої заробітної плати в Україні, а для осіб, які матимуть малий страховий стаж (менше ніж 5 років) - адресної державної допомоги відповідно до законодавства про соціальну допомогу, яка надаватиметься з урахуванням сукупного доходу сім'ї.
Розміри пенсій перераховуватимуться у зв'язку з ростом середньої заробітної плати в Україні (з урахуванням 20% темпів зростання реальної заробітної плати в Україні) та індексуватимуться у зв'язку з ростом цін відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.
Управління пенсійним страхуванням здійснюватиметься на принципах соціального партнерства за участю представників як від роботодавців так і від застрахованих осіб.
Частина обов'язкових внесків пенсійної системи (від 2 до 7 відсотків) накопичуватиметься у Накопичувальному пенсійному фонді та обліковуватиметься в персоніфікованій базі даних на накопичувальних пенсійних рахунках застрахованих осіб, які сплачуватимуть такі внески. Ці кошти будуть інвестуватися в економіку країни з метою отримання інвестиційного доходу і захисту їх від інфляційних процесів. Зазначені кошти являтимуться власністю громадян і можуть бути використані ними на пенсійні виплати при досягненні пенсійного віку, або успадковуватись у разі смерті цих громадян.
Виплати з Накопичувального пенсійного фонду разом з пенсією, що виплачуватиметься із солідарної системи, в загальній сумі забезпечать розмір пенсії на рівні до 60-65 відсотків заробітної плати працівника, яку він одержував до виходу на пенсію (на початок цього року середня пенсія складала 37 відсотків від середньої заробітної плати).
Законопроектом про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено, що накопичувальна пенсійна система може бути запроваджена тільки при виконанні певних умов. Зокрема, до таких умов відносяться: фінансова збалансованість Пенсійного фонду; наявність дефіциту державного бюджету не вище одного відсотка внутрішнього валового продукту; щорічне економічне зростання країни протягом двох останніх років не менше ніж на 2 відсотки порівняно з попереднім роком; створення інституційних компонентів функціонування накопичу вальної пенсійної системи, досвіду роботи недержавного пенсійного забезпечення та інш.
Недержавне пенсійне забезпечення (третій рівень) пропонується здійснювати через недержавні пенсійні фонди (відкриті, корпоративні і професійні), страхові організації, а також через банківські установи шляхом відкриття пенсійних депозитних рахунків. За рахунок коштів підприємств, власних коштів громадян формуватимуться пенсійні активи, які з урахуванням отриманого інвестиційного доходу визначатимуть величину додаткової пенсії. Пільги з оподаткування страхових внесків у визначеній сумі сприятимуть зацікавленості роботодавців у сплаті страхових внесків на користь своїх працівників.
Сьогодні серед спеціалістів є суперечки з приводу формування пенсійних схем в недержавних пенсійних фондах. І ці суперечки точаться навколо систем з визначеними виплатами та визначеними внесками. Більш докладніше про такі системи це ви можете прочитати в розділі "Публікації" цього сайту.