Майже рік минув з моменту прийняття Верховною Радою України двох нових законів про пенсійне забезпечення, перший з яких покликаний реформувати обов'язкову пенсійну систему, а другий - запровадити систему добровільних, додаткових (недержавних) пенсійних фондів. Давайте подивимось, які події відбулись упродовж останніх 12 місяців після їх прийняття.
Якщо йдеться про солідарну пенсійну систему, то можна сказати, що було зроблено багато роботи. Майже кожний пенсіонер отримав свою перераховану збільшену пенсію. Нажаль, зусилля Пенсійного фонду України сплатити кожному громадянину належну йому нову суму були затьмарені суперечками про розмір "середньої заробітної плати", що мала використовуватись для розрахунку пенсій.
Особисто я вважаю, що така суперечка взагалі не була потрібна Україні. Зараз 91% пенсіонерів отримують пенсію, сума якої є меншою від розміру прожиткового мінімуму. Внаслідок використання вищої "середньої заробітної плати" для перерахунку пенсій частка пенсіонерів, які отримують пенсії вище мінімального прожиткового рівня, істотно не змінилась би. Але разом з цим, за новим порядком перерахунку особи, які вже отримували добру пенсію (я уникаю слова "заможні пенсіонери"), почали отримувати ще вищі суми, а пенсіонери з низьким розміром пенсії також отримали підвищення. Я особисто знаю одного працюючого пенсіонера, який задоволений призначенням йому після перерахунку додаткових 150 гривень, але тепер бажає отримувати ще більше. В Україні є багато пенсіонерів, які були б задоволені отримувати пенсію у розмірі 150 гривень та ще й 150 гривень додатково до неї.
Одним з аспектів пенсійної реформи, якому, здається, не приділяється достатньої уваги, це потреба у підтриманні збалансованого стану пенсійної системи. Тут потрібно розглянути два питання.
По-перше, вже були зроблені істотні підвищення розмірів пенсій для пенсіонерів з низьким доходами - це дуже добре, але очікуються інші підвищення. Я запропонував Україні зробити перехід до системи, в якій пенсії підвищуються не на відсоткову величину, а на фіксовану суму, і я радий, що схожу пропозицію висунув Прем'єр Міністр України В.Янукович. Однак, ці підвищення пенсій потрібно якимось чином фінансувати, і розмір цього фінансування у 2004 році буде значним.
З першим питанням пов'язане запровадження обов'язкової накопичувальної системи. Вона створюється для того, щоб компенсувати молодим працюючим людям втрати від зменшення їх майбутніх виплат із солідарної системи, адже тепер один рік страхового стажу "коштує" 1%.
Але потрібно пам'ятати, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що обов'язкова накопичувальна пенсійна система може бути запроваджена за умови збалансованого стану бюджету ПФУ відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, забезпечення виплати пенсій у солідарній системі не нижче мінімального прожиткового рівня і тільки тоді молоді працівники зможуть почати формувати накопичувальний компонент своєї пенсії. Звісно, чудово було б забезпечити кожному пенсіонерові пенсію, розмір якої перевищує прожитковий мінімум, але яку ціну за це сплатять молоді люди! Тут потрібно шукати певні компромісні рішення.
Одним з приємних результатів пенсійної реформи є рівень обізнаності з нею населення України. Нещодавно на замовлення нашого проекту було проведене чергове обстеження громадської думки, в ході якого проводилось опитування 2000 громадян з усіх вікових груп та областей України. З них 81% відповіли, що вони знають про проведення пенсійної реформи.
У загальнообов'язковій пенсійній системі ще залишається виконати дуже багато роботи. Зараз працює робоча група, яка займається питанням пільгових пенсій. У зв'язку з цим важливо зазначити, що на відміну від інших країн в Україні немає намірів скасовувати пільгові пенсії, як це було, наприклад, у Польщі. Чим більше я думаю про це і спостерігаю те, що відбувається у світі, тим більше пересвідчуюсь, що сміливе рішення Уряду і Верховної Ради України щодо прийняття власної унікальної української моделі з обов'язковою накопичувальною системою було правильним. У Росії, з 40 млн. осіб, які мають право перераховувати внески для обов'язкового накопичення до приватної установи, лише 700000 осіб скористались ним. Це відбулось в 55 фондах. Вочевидь багато з цих фондів не виживуть, і потрібно поставити запитання про те, що буде з коштами їх учасників.
До речі у Болгарії створена інша система, яка розроблена на користь страхових компаній, що здійснюють її адміністративне управління, а не на користь власне учасників системи.
Незважаючи на те, що система добровільного додаткового пенсійного забезпечення не здійснить значного впливу на матеріальне становище кожного громадянина, здається цілком ймовірним, що участь у ній братиме значна чисельність людей. Відтак, розроблення Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР) і Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг) правильних принципів її функціонування має абсолютне значення.
Багато зусиль було докладено під час надання вищезазначеним регулятивним органам допомоги у розробці нормативних актів, які мають дуже важливе значення для захисту учасників галузі недержавного пенсійного забезпечення. Без таких нормативно-правових документів безпека системи може бути під загрозою. На момент написання цієї статті чотири фонди вже отримали ліцензії в Держфінпослуг, а ДКЦПФР видала ліцензії 14 компаніям з управління активами. Можна припустити, що у наступному місяці їх число збільшиться.
У процесі прискорення створення недержавних пенсійних фондів спостерігались перешкоди. Мова йдеться про вето, накладене Президентом України на закон, який передбачав податкові пільги для внесків, що сплачуються до них підприємствами і працівниками. Зараз у Верховній Раді України розглядається новий законопроект, що має вирішити це питання. Сподіваємось, що він буде прийнятий і підписаний Президентом України до дати, потрібної для введення його у дію з 1 січня 2005 року. Зволікання у цьому випадку знову означатиме ускладнення для молодих людей, оскільки однією з законодавчих передумов введення у дію обов'язкової накопичувальної системи є наявність практичного досвіду функціонування недержавної пенсійної системи. Виконання цієї передумови виглядає сумнівним, якщо перші внески до недержавних пенсійних фондів почнуть надходити лише с 1 січня 2006 року.
Нещодавно ми зробили розрахунок обсягу коштів, які можна було б почати вкладати у накопичувальні фонди з 1 січня 2007 року. Під час розрахунку враховувались три джерела надходжень - обов'язкова накопичувальна система, пільгові пенсії і добровільна додаткова система. За нашими попередніми приблизними оцінками, до кінця 2007 року в накопичувальні пенсійні схеми можна було б залучити понад 13 млрд. гривень, і у кожному наступному році ця сума буде суттєво збільшуватись. Працівникам Пенсійного Фонду України потрібно вже сьогодні готуватись до запровадження обов"язкової накопичу вальної системи, адже Адміністратором в ній буде саме Пенсійний фонд України.
У зв'язку з цим перед державою і приватним сектором постає надзвичайно відповідальне завдання, пов'язане з напрямками інвестування зазначених коштів. Найбільш консервативною інвестиційною стратегією має бути вкладення однієї половини з них у державні боргові зобов'язання, а іншої - в банківські депозити. Але чи буде це на користь як платникам внесків до пенсійної системи, так і розвитку економіки України?
У першу чергу пенсійна реформа має соціальну спрямованість. Вона викликана потребою у створенні безпечних умов перебування на пенсії для громадян похилого віку. Разом з цим, у ній присутній й елемент економічної реформи. Кошти, які стануть наявними для інвестування, не повинні знаходитись у розпорядженні лише держави і банківських установ. Необхідно, щоб ці кошти могли потрапити до українських підприємств, які використали б їх для заміни застарілого обладнання або створення нових видів продукції.
Якщо події розгортатимуться таким чином, зростання української економіки продовжуватиметься. Тривале економічне зростання означатиме підвищення заробітної плати, що у свою чергу сприятиме збільшенню надходжень до державного бюджету для суспільних витрат і внесків до Пенсійного фонду для підвищення пенсій сьогоднішнім пенсіонерам.
І ще про одне питання: нові підходи до формування пенсії. Воно стосується осіб, які отримують зарплату у так званих "конвертах". Нове пенсійне законодавство має досить чіткі положення.
Хочу звернутись до всіх платників внесків: "Тільки та заробітна плата, з якої сплачені страхові внески до Пенсійного Фонду і була облікована в його базі даних, буде використовуватись для розрахунку ваших майбутніх пенсій. Не дозволяйте вашому роботодавцю збагачуватись, а Вам - жити в бідності після виходу на пенсію, погоджуючись на зменшення заробітної плати, яка відображається у звітності, і отримання реальної суми "чорною" готівкою. Нова пенсійна система не схожа на стару. Тепер ви не зможете маніпулювати розміром заробітної плати в останні два роки трудового стажу, щоб отримати високу пенсію!"
7 липня 2004 року